Зеленьки у Похилевича (1864)

Переклад

ЗЕЛЕНЬКИ, село обабіч річки Кагарлика, недалеко від її впадіння в Росаву; тягнеться верст на 5, і річка Кагарлик розтинає його вздовж. Назву село дістало, за переказом, від імені осадчого козака Зеленого. Жителів обох статей 3170. 1790 року в 235 дворах налічувалося 1127 жителів обох статей; 1740-го в 100 дворах — 800.

Переклад

Нинішня церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці збудована 1758 року. Згодом її підняли на кам’яний фундамент і пофарбували олійними фарбами як усередині, так і зовні. Дзвіницю збудовано окремо. За штатами зеленьківську церкву зараховано до 3-го класу; землі має 96 десятин, на які в церкві зберігається ерекція графа Юрія Любомирського 1739 року. Ця ерекція така: «Ержій Игнатій Св. папьства Римскіего ксіąже,....... Вядомо чиніę кому вѣдить належи, особливе... цалему духовенству Ritus Greci, яко теж звѣрхности замку, войтом, атаманом, ассавулом и вшисткіему поспольству старотства мего Богуславскіего, иж бендąц побудзоный промоцią хвалы Божіей, ораз маіąц особливый респект на подданых моих вси новоосадзоней Зеленек, до тегож старотства ab antiquo належąцей, абы вѣрни без призвоитего не зоставали набоженьства и уживаня сакраментов св., з особлившей желозіи хрестіанскіей, умыслилем в поміеніоней вси церкіевь выставить, ктóра, люб ab antiquo в тей вси бывала, а же per hostem в руинę пошла; тераз, абы на тымже мѣйсцу иміе Бога въ Троицѣ св. едынего, хвалёне было вѣчнеми часы, до поміеніоней церкви надаіе грунтов ве три рęцы, alias три поля.... вольный вромб на опал... тенже велебный парох в лясах Богуславских кторых кольвек мѣть повинен... Тегож велеб. пароха увальням од аренды корчемней.... Datum в палацу моим Варшавским. Die 20 Martii 1739 anno» [Єжи Ігнацій, князь Св. Римської імперії,....... Оголошую тим, кому знати належить, особливо... всьому духовенству грецького обряду, а також замковій владі, війтам, отаманам, осавулам і всьому поспільству мого Богуславського староства, що, спонуканий поширенням хвали Божої, а також маючи особливу увагу до моїх підданих новоосадженого села Зеленьки, що з давніх-давен належить до того ж староства, щоб вірні не лишалися без належного богослужіння і приймання св. таїнств, з особливої християнської ревності задумав я в згаданому селі поставити церкву, яка хоч з давніх-давен у цьому селі була, але через ворога пішла в руїну; тепер, щоб на тому самому місці ім’я Бога, єдиного у Св. Трійці, прославлялося на вічні часи, згаданій церкві надаю ґрунти на три руки, інакше три поля.... вільний поруб на опал... той самий велебний парох у будь-яких богуславських лісах мати повинен... Того ж велеб. пароха звільняю від корчемної оренди.... Дано в моєму Варшавському палаці. 20 березня 1739 року]. Наводимо й інший документ, що зберігається в зеленьківській церкві й доводить, що сам польський король як тутешній поміщик займався пропагандою папства в Зеленьках. Переклад з польської: «Божою милістю і волею народу Станіслав-Август, король польський, великий князь литовський, руський, пруський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, подільський, підляський, ліфляндський, смоленський, сіверський і чернігівський. Його Превелебності в Бозі архієпископу, київському і галицькому митрополиту Феодосію Ростоцькому, або його намісникові. Превелебний у Бозі і щиро нам любий! Нині лишилася без настоятеля парафіяльна церква під назвою: Покрова Пресвятої Богородиці, що міститься в маєтку Богуславської волості, в селі Зеленьках, єпархії Вашої ревності, через смерть останнього настоятеля цієї церкви, побожного Івана Куликовського. Тому, на підставі виданого закону про схвалення священнослужителів, Ми схвалюємо побожного Михайла Грушецького, який 4 роки завідував цією церквою, як відомого нам своєю побожністю й доброчесними вчинками, бажаючи від Вас, щоб Ви його, Михайла Грушецького, Нами схваленого, а не будь-кого іншого, на ту парафію призначили, до виконання духовних обов’язків настановили, а також усякі доходи й фундуші, надані церкві, йому ж доручили й надали, з тим, однак, щоб згаданий Михайло Грушецький, як нині перебуває, так і назавжди перебував у союзі із загальною Римо-католицькою церквою. На що й цю грамоту нашого схвалення для більшої достовірності, підписавши Нашою рукою, повеліли скріпити коронною печаттю. Дано у Варшаві, 1792, червня 15 дня, царювання ж Нашого 28 літа. Станіслав-Август король». Відомо, втім, що Михайло Грушецький залишив насильницький союз із Римською і вступив [у союз] із вселенською церквою вже 1795 року, коли західна Русь возз’єдналася зі східною.