Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЗАРУДЬЕ село при рѣкѣ Иршѣ, за двѣ версты впадающей съ лѣвой стороны въ Тетеревъ. Жителей православныхъ обоего пола 586, да римскихъ католиковъ 100. Въ 1784 году было 318 въ 58 домахъ.
Переклад
ЗАРУДДЯ, село над річкою Іршею, яка за дві версти [від села] впадає з лівого боку в Тетерів. Жителів обох статей: православних 586 та ще 100 римо-католиків. 1784 року було 318 у 58 будинках.
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Архангела Михаила, построена 1764 года. Въ 1854 году она перестроена съ разширеніемъ ея и поднятіемъ на каменный фундаментъ. По штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ болѣе 100 десятинъ, по большей части неудобной и безплодной. Приходъ ея составляютъ кромѣ села Зарудья слѣдующія деревни:
Переклад
Церква дерев’яна, на честь Архангела Михаїла, збудована 1764 року. 1854 року її перебудовано, розширивши й піднявши на кам’яний фундамент. За штатами належить до 5-го класу; землі має понад 100 десятин, здебільшого незручної й неродючої. Парафію її, крім села Заруддя, складають такі села:
Оригінал
Ялцовка на лѣвой сторонѣ Ирши выше Зарудья въ 6-ти верстахъ, а отъ Пенязевичъ только въ 3-хъ. Жителей обоего пола 182. Въ 1784 году считалось 178. Земли приписано къ деревни 1517 десятинъ. Въ 1747 году Ялцовка вмѣстѣ съ Любовичами принадлежала барону Аврааму-Эрнесту де Фреше; въ недавнее же время вмѣстѣ съ Вырвою Михаилу Галецкому (см. Вепринъ); нынѣ продана помѣщику Цезарію Перро. Въ прошломъ вѣкѣ въ Ялцовкѣ была приходская церковь во имя святителя Николая, очень давняя. Приходъ ея составляли деревни Ялцовка и Любовичи. Церковь эта описана въ визитѣ Радомысльскаго деканата 1784 года.
Переклад
Ялцовка на лівому березі Ірші, на 6 верст вище Заруддя, а від Пенязевичів [нині Українка] — лише за 3. Жителів обох статей 182. 1784 року налічувалося 178. До села приписано 1517 десятин землі. 1747 року Ялцовка разом із Любовичами належала баронові Авраамові-Ернестові де Фреше; недавно ж — разом із Вирвою — Михайлові Галецькому (див. Веприн); тепер продана поміщикові Цезарію Перро. У минулому столітті в Ялцовці була парафіяльна церква на честь святителя Миколая, дуже давня. Її парафію складали села Ялцовка й Любовичі. Цю церкву описано у візиті радомишльського деканату 1784 року.
Оригінал
Любовичи при рѣкѣ Ризнѣ въ 7-ми верстахъ отъ Зарудья. Жителей обоего пола 460, а въ 1784 году было 302. Любовичи въ настоящее время вмѣстѣ съ деревушками Бѣлый берегъ и Стасевой и 2630 десятинами земли составляетъ особое имѣніе, принадлежащее генеральшѣ Олимпіи Дебанъ-Скоротецкой.
Переклад
Любовичі над річкою Різною, за 7 верст від Заруддя. Жителів обох статей 460, а 1784 року було 302. Тепер Любовичі разом із сільцями Білий берег і Стасева та 2630 десятинами землі становлять окремий маєток, що належить генеральші Олімпії Дебан-Скоротецькій.
Оригінал
Бѣлый берегъ на правой сторонѣ Ирши, на половинѣ разстоянія между Зарудьемъ и Ялцевкою; живетъ до 42 лицъ мѣщанъ при Руднѣ.
Переклад
Білий берег на правому боці Ірші, посередині між Заруддям і Ялцевкою; живе до 42 осіб міщан при Рудні.
Оригінал
Стасева такая же Рудня и съ такимъ же числомъ жителей, на правой сторонѣ Ирши, напротивъ самаго села Зарудья.
Переклад
Стасева — така сама Рудня з такою самою кількістю жителів, на правому боці Ірші, навпроти самого села Заруддя.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 100 десятин ≈ 109 га; 6 верст ≈ 6,4 км; 1517 десятин ≈ 1657 га; 7 верст ≈ 7,5 км; 2630 десятин ≈ 2873 га. Перерахунок наш.
Назва. «Зарудье» — Заруддя.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАВШІЯ ДО 1795 ГОДА КЪ РАДОМЫСЛЬСКОМУ ИЛИ ПОЛѢССКОМУ ИМѢНІЮ КІЕВСКИХЪ МИТРОПОЛИТОВЪ, СНАЧАЛА ПРАВОСЛАВНЫХЪ, А ПОТОМЪ УНІАТСКИХЪ *).»
- Сторінки
- 117 · скан 117
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 117. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/zaruddia/