Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках. Знак [?] — місце, яке в скані не прочитується.
Оригінал
УНИНЪ село на лѣвомъ берегу Тетерева, въ низменной мѣстности, понимаемой вешними водами рѣки, при впаденіи въ Тетеревъ рѣчекъ Жеревы и Жеревца или Крапивны. Главное мѣсто управленія полѣсскимъ имѣніемъ графовъ Браницкихъ, въ коемъ 1510 ревизскихъ душъ мужеска пола и 33,500 десятинъ земли, большею частію лѣсной ¹). Жителей обоего пола 647, изъ коихъ до 20 римскихъ католиковъ. Къ Унину, еще въ концѣ прошлаго вѣка считавшемуся мѣстечкомъ, всегда причислялись и раздѣляли его участь деревни: Ханевъ въ 4-хъ верстахъ какъ отъ Унина, такъ и отъ Кухарей при Тетеревѣ же. Жителей обоего пола 498; и Жерева въ такомъ же разстояніи отъ Унина при рѣчкѣ того же имени. Жителей обоего пола 211 (см. Волчковъ). Значитъ общее число жителей Унинскаго прихода нынѣ простирается до 1356 лицъ обоего пола. Изъ визиты Дымерскаго деканата за 1783 годъ видно, что въ томъ году было здѣсь жителей обоего пола только 912. Въ прошломъ вѣкѣ Унинъ со многими окрестными селами и деревнями причислялся къ столовымъ имѣніямъ уніатскихъ митрополитовъ, наслѣдствовавшихъ имѣнія эти отъ давнихъ православныхъ митрополитовъ и Кіево-Печерскія Лавры. При раздачѣ вельможамъ имѣній этихъ Унинъ со всѣми исчисленными селеніями подаренъ князю Голицыну, который немедленно продалъ подарокъ за наличныя деньги графу Браницкому, дѣду нынѣшняго владѣльца графа Константина Владиславовича Браницкаго, въ дополненіе къ обширнымъ его степнымъ имѣніямъ. При владѣльческой экономіи недавно содержалось замѣчательное собачье заведеніе съ надлежащею для охоты владѣльца прислугою.
Переклад
УНИН [нині Тетерівське], село на лівому березі Тетерева, в низинній місцевості, яку заливають весняні води річки, біля впадіння в Тетерів річечок Жереви та Жеревця, або Крапивни. Головний осередок управління поліським маєтком графів Браницьких, у якому 1510 ревізьких душ чоловічої статі й 33 500 десятин землі, здебільшого лісової ¹). Жителів обох статей 647, з них до 20 римо-католиків. До Унина, який ще наприкінці минулого століття вважався містечком, завжди належали й поділяли його долю села: Ханев за 4 версти як від Унина, так і від Кухарів, теж над Тетеревом. Жителів обох статей 498; і Жерева на такій самій відстані від Унина, над однойменною річечкою. Жителів обох статей 211 (див. Вовчків). Отже, загальна кількість жителів унинської парафії тепер сягає 1356 осіб обох статей. З візити димерського деканату за 1783 рік видно, що того року тут було тільки 912 жителів обох статей. У минулому столітті Унин із багатьма навколишніми селами й присілками належав до столових маєтків уніатських митрополитів, які успадкували ці маєтки від давніх православних митрополитів і Києво-Печерської лаври. Коли ці маєтки роздавали вельможам, Унин з усіма переліченими поселеннями подаровано князю Голіцину, який одразу продав подарунок за готівку графові Браницькому, дідові теперішнього власника графа Костянтина Владиславовича Браницького, на додачу до його великих степових маєтків. При власницькій економії ще недавно утримували примітну псарню з належною для полювання власника прислугою.
Оригінал
Приходская церковь деревяная, во имя Покрова пресвятыя Богородицы, построена въ 1848 году священникомъ Павломъ Таргоніемъ. По штату причислена къ 6-му классу; земля имѣетъ 41 десятину. Прежняя церковь, по словамъ визиты 1783 года (Дымерскаго деканата) была построена около 1688 года, а потомъ починена 1764. При церкви прежде находилась приходская больница, нынѣ упраздненная за ветхостію помѣщенія.
Переклад
Парафіяльна церква дерев’яна, на честь Покрови Пресвятої Богородиці, збудована 1848 року священником Павлом Таргонієм. За штатом належить до 6-го класу; землі має 41 десятину. Попередню церкву, як сказано у візиті 1783 року (димерського деканату), було збудовано близько 1688 року, а потім полагоджено 1764 року. При церкві раніше була парафіяльна лікарня, тепер скасована через старість приміщення.
Оригінал
Слѣдующія селенія и деревни Радомысльскаго уѣзда причисляются къ полѣсскому графовъ Браницкихъ имѣнію: Унинъ 238 ревизскихъ душъ, Ханевъ 181, Зарудье 204, Нежиловичи 248, Жеревск[?] Рудня 101, Блидча 240, Магалки 208 и Хомовка 80.
Переклад
До поліського маєтку графів Браницьких належать такі поселення й присілки Радомисльського повіту: Унин — 238 ревізьких душ, Ханев — 181, Заруддя — 204, Ніжиловичі — 248, Жеревськ[?] Рудня — 101, Блидча — 240, Магалки — 208 і Хомовка — 80.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 500 десятин ≈ 546 га; 4 версти ≈ 4,3 км; 41 десятина ≈ 44,8 га. Перерахунок наш.
Назва. «Унинъ» — Тетерівське.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАВШІЯ ДО 1795 ГОДА КЪ РАДОМЫСЛЬСКОМУ ИЛИ ПОЛѢССКОМУ ИМѢНІЮ КІЕВСКИХЪ МИТРОПОЛИТОВЪ, СНАЧАЛА ПРАВОСЛАВНЫХЪ, А ПОТОМЪ УНІАТСКИХЪ *).»
- Сторінки
- 116 · скан 116
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 116. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/teterivske/