Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ЗАРУБИНЦЫ, село въ сѣверо-западной части уѣзда, въ 12-ти верстахъ отъ Ходоркова, за рубежемъ древней Волыни, которую отъ Кіевскаго княжества отдѣляла въ этомъ мѣстѣ рѣчка Гуйва, въ 6-ти верстахъ отъ Зарубинецъ протекающая. Жителей обоего пола: православныхъ 918, римскихъ католиковъ 60, да въ деревнѣ Тересовкѣ, въ 3-хъ верстахъ отстоящей православныхъ 101, римскихъ католиковъ 19. Земли въ Зарубинцахъ съ Тересовкою 3206 десятинъ. Нынѣ имѣніе это принадлежитъ Антону Алоизіевичу Прушинскому, послѣ раздѣла съ его братомъ Кипріаномъ, которому изъ имѣній отца достались въ Ровенскомъ уѣздѣ села: Сарны и Доротичи съ 600 ревизскихъ душъ.

Переклад

ЗАРУБИНЦІ, село в північно-західній частині повіту, за 12 верст від Ходоркова, за межею давньої Волині, яку від Київського князівства відділяла в цьому місці річечка Гуйва, що тече за 6 верст від Зарубинців. Жителів обох статей: православних 918, римо-католиків 60, а в селі Тересовці, що лежить за 3 версти, православних 101, римо-католиків 19. Землі в Зарубинцях із Тересовкою 3206 десятин. Нині цей маєток належить Антонові Алоїзійовичу Прушинському, після поділу з його братом Кипріаном, якому з батькових маєтків дісталися в Рівненському повіті села Сарни й Доротичі з 600 ревізькими душами.

Оригінал

О Свято-Покровской Зарубинецкой церкви въ визитѣ 1746 года говорится такъ: «она заложена по обычному разрѣшенію, еще не окончена, покрыта соломою, дзвоницы нема, два дзвонка на слупахъ»; священникомъ при ней Стефанъ Тереній. Впрочемъ изъ описи вещей можно заключить, что строившаяся церковь была не первая, а только возстановленная на мѣсто древнѣйшей. Она и доселѣ существуетъ послѣ нѣсколькихъ починокъ. По штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 48 десятинъ.

Переклад

Про Свято-Покровську церкву в Зарубинцях у візитації 1746 року сказано так: «она заложена по обычному разрѣшенію, еще не окончена, покрыта соломою, дзвоницы нема, два дзвонка на слупахъ» [вона закладена за звичайним дозволом, ще не закінчена, покрита соломою, дзвіниці немає, два дзвінки на стовпах]; священик при ній — Стефан Тереній. Утім, з опису речей можна зробити висновок, що церква, яку тоді будували, була не перша, а лише відновлена на місці давнішої. Вона й досі існує після кількох ремонтів. За штатами зарахована до 5-го класу; землі має 48 десятин.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 12 верст ≈ 12,8 км; 6 верст ≈ 6,4 км; 3 версти ≈ 3,2 км; 3206 десятин ≈ 3503 га; 48 десятин ≈ 52,4 га. Перерахунок наш.

Назва. «Зарубинцы» — Зарубинці. Тепер — село Зарубинці Андрушівської громади Бердичівського району Житомирської області.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Сквирський повіт, «Ружинское имѣніе:»
Сторінки
222 · скан 222
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 222. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/zarubyntsi/