Сокільча у Похилевича (1864)

Переклад

СОКІЛЬЧА, село на річці Унаві, за 3 версти вище села Великих Лісівців, а від міста Сквири за 40 верст. Частина села, що лежить на лівому березі Унави, називається Марковою Волицею. Жителів обох статей: православних 1360, римо-католиків 162, євреїв 48. Сокільча із селом Війтівцями та 5800 десятинами землі становить маєток графині Єлисавети Ламберт.

Переклад

Про Свято-Успенську церкву в Сокільчі згадується у візитаціях 1741 і 1746 років. При цьому пояснено, що тодішня церква, дерев’яна, з трьома верхами, критими гонтом, збудована 1728 року. Дзвоница пристойна съ 5 дзвонами и двумя желѣзными клепалами; [Дзвіниця пристойна, з 5 дзвонами й двома залізними клепалами;] священиком при ній був Зиновій Орловський, висвячений за кордоном, тобто в Росії або Молдавії. Парафіян мала 26 дворів у Сокільчі й 30 у Вербові. Церковною пам’яткою вже тоді був чудотворний образ Пресвятої Діви, про який у візитації 1741 року зроблено таку позначку: «Въ тей церкви образъ намѣстный на блятѣ древняномъ Матки Найсвѣнтшой знайдуеся. О немъ fert fama vulgi, же есть gratiosa imago одъ лятъ circiter двунасты. Але на то коммиссіи не было» [У тій церкві є намісний образ Матері Найсвятішої на дерев’яній дошці. Про нього йде поголос у народі, що він уже близько дванадцяти років є благодатним образом. Але комісії щодо цього не було]. На місці цієї церкви після її занепаду 1785 року збудовано нинішню, теж дерев’яну; за штатами віднесену до 4-го класу; землі має 39 десятин.

Переклад

До церкви приписано село Котлярка, що після смерті 1856 року Августа Станіславовича Сливинського належить його спадкоємцям. Воно лежить за 4 версти на північ від Сокільчі, при дорозі на Ходорків, біля безіменного струмочка. Жителів обох статей: православних 520, римо-католиків 100; землі 2072 десятини.