Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ЮРКОВКА, село при вершинѣ безъименнаго ручейка, впадающаго при м. Жашковѣ въ рѣку Торчь; отъ Ставищъ въ 8-ми верстахъ. Жителей обоего пола: православныхъ 626, римскихъ католиковъ 11. Жители утверждаютъ, что за 200 лѣтъ на мѣстѣ нынѣшней Юрковки, въ дремучемъ лѣсу завелъ хуторъ Ставищскій житель Юрко, именемъ коего и названо село.

Переклад

ЮРКІВКА, село біля верхів’я безіменного струмка, що впадає біля м. Жашкова в річку Торч; від Ставища за 8 верст. Жителів обох статей: православних 626, римо-католиків 11. Жителі запевняють, що 200 років тому на місці теперішньої Юрківки, в дрімучому лісі, завів хутір ставищенський житель Юрко, від імені якого й названо село.

Оригінал

Церковь деревяная, во имя Архистратига Михаила, построена поссесоромъ Рокошевскимъ въ 1771 году, а колокольня священникомъ Іоанномъ Боримскимъ въ 1835 году. Впрочемъ первоначально, при уніи, церковь была, какъ и всѣ окрестныя, очень бѣдна и покрыта соломою. Въ настоящее благовидное состояніе приведена недавно усиліями того же священника, бывшаго на приходѣ болѣе 40 лѣтъ. По штатамъ отнесена къ 7-му классу; земли имѣетъ указную пропорцію. Къ ней причислена деревня, хотя при самой Юрковкѣ расположенная, но принадлежащая другому владѣльцу. Деревня эта Торчицкій Степокъ называемая, имѣетъ жителей обоего пола 194 и принадлежитъ Торчицкому помѣщику г. Понинскому.

Переклад

Церква дерев’яна, на честь Архистратига Михаїла, збудована посесором Рокошевським 1771 року, а дзвіниця — священником Іоанном Боримським 1835 року. Втім, спершу, за унії, церква була, як і всі навколишні, дуже бідна й крита соломою. До теперішнього пристойного стану її приведено нещодавно зусиллями того самого священника, який був на парафії понад 40 років. За штатом віднесена до 7-го класу; землі має указну пропорцію. До неї приписано село, хоч і розташоване біля самої Юрківки, але належне іншому власникові. Це село, що зветься Торчицький Степок, має жителів обох статей 194 і належить торчицькому поміщикові п. Понинському.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 8 верст ≈ 8,5 км. Перерахунок наш.

Назва. «Юрковка» — Юрківка.

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.

«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Таращанський повіт, «Имѣніе графовъ Браницкихъ.»
Сторінки
439 · скан 439
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 439. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/yurkivka-tarashchanskyi/