Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЯГНЯТИНЪ, село при рѣкѣ Раставицѣ, въ 2-хъ верстахъ ниже села Плосской. Раставица, принимая въ этомъ мѣстѣ ручей Орешну, протекаетъ живописно между гранитными скалами. Село расположено по склонамъ горъ. У жителей сохранилось преданіе, что Ягнятинъ когда-то назывался Китайгородомъ и заключалъ въ себѣ значительное народонаселеніе, истребленное Татарами. Въ самомъ дѣлѣ, въ окрестностяхъ села находятся какіе-то древніе валы, есть остатки двухъ крѣпостей или замковъ, одинъ въ селеніи, а другой вблизи, особенно поразительное множество могилъ, коихъ насчитано: 4 большихъ, 5 среднихъ и 811 малыхъ. Въ могилахъ находимы были камни и человѣческіе кости. О Ягнятинѣ упоминается въ гратомѣ Владиміра Ольгердовича князя Кіевскаго, которою Ягнятинъ со многими другими селами былъ подтвержденъ за Юріемъ Ивантичемъ зе Сквира Половцемъ Рожиновскимъ. Жителей обоего пола православныхъ 1010, римскихъ 32, евреевъ 30.
Переклад
ЯГНЯТИН, село на річці Роставиці, за 2 версти нижче села Плоскої. Роставиця, приймаючи в цьому місці струмок Орешну, мальовничо тече між гранітними скелями. Село розташоване на схилах гір. У жителів зберігся переказ, що Ягнятин колись називався Китайгородом і мав чимале населення, яке винищили татари. І справді, в околицях села є якісь давні вали, є рештки двох фортець або замків — один у селі, а другий поблизу, — а особливо вражає велика кількість могил, яких налічено: 4 великі, 5 середніх і 811 малих. У могилах знаходили каміння й людські кістки. Ягнятин згадано в грамоті Володимира Ольгердовича, князя київського, якою Ягнятин разом із багатьма іншими селами було підтверджено за Юрієм Івантичем зе Сквира Половцем Рожиновським. Жителів обох статей: православних 1010, римо-католиків 32, євреїв 30.
Оригінал
Церковь въ Ягнятинѣ деревяная, во имя Архистратига Михаила, построена прихожанами въ 1779 году на мѣсто прежней очень давней, которой описаніе можно читать въ визитахъ 1741 и 1746 годовъ. Изъ этихъ визитъ между прочимъ видно, что церковь Ягнятинская починялась въ 1737 г. и что въ ней въ то время причислялось кромѣ Ягнятинѣ: 20 дворовъ (халупъ) въ селѣ Плосской и 6 въ Молчановкѣ; священникомъ тогда былъ Лука Долинскій. По штатамъ Ягнятинская церковь причислена къ 5-му классу съ уменьшеннымъ жалованьемъ причта; земли имѣетъ 99 десятинъ.
Переклад
Церква в Ягнятині дерев’яна, на честь Архистратига Михаїла, збудована парафіянами 1779 року на місці колишньої, дуже давньої, опис якої можна прочитати у візитах 1741 і 1746 років. З цих візит, між іншим, видно, що ягнятинську церкву лагодили 1737 р. і що до неї тоді, крім Ягнятина, було приписано 20 дворів (халуп) у селі Плоскій і 6 у Мовчанівці; священником тоді був Лука Долинський. За штатами ягнятинську церкву зараховано до 5-го класу зі зменшеною платнею причту; землі має 99 десятин.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 99 десятин ≈ 108 га. Перерахунок наш.
Назва. «Ягнятинъ» — Ягнятин.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Ружинское имѣніе:»
- Сторінки
- 211 · скан 211
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 211. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/yahniatyn/