Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КАРАПЧІЕВЪ, село при рѣкѣ Раставицѣ въ 3-хъ верстахъ ниже Ягнятина. Жителей обоего пола 1325, да иновѣрцевъ временно проживающихъ до 25. Въ 1741 году было 105 дворовъ. Карапчіевъ Татарское слово, означающее—черный лѣсъ. Близъ села проходитъ валъ, находящійся въ связи съ Ягнятинскими укрѣпленіями, и есть могилы.
Переклад
КАРАБЧИЇВ, село на річці Роставиці, за 3 версти нижче Ягнятина. Жителів обох статей 1325, а ще до 25 іновірців, які проживають тимчасово. 1741 року було 105 дворів. Карабчиїв — татарське слово, що означає «чорний ліс». Біля села проходить вал, пов’язаний з ягнятинськими укріпленнями, і є могили.
Оригінал
Церковь во имя Іоанна Богослова, каменная съ деревяною колокольнею, построена 1832 года, бывшимъ Карапчіевскимъ священникомъ Тимоѳеемъ Колтуновскимъ, при небольшомъ пособіи прихожанъ. По штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ съ уменьшеннымъ жалованьемъ для причта; земли имѣетъ 96 десятинъ. О прежней церкви, въ визитѣ Паволочскаго деканата 1746 года, говорится, что она деревяная съ опасаніемъ и тремя верхами, построена 1722 года; «дзвоницы немашь, дзвоны 4 на слупахъ, цментарь не огродзоный»; священникомъ при ней былъ съ 1729 года Ѳеодоръ Баіокъ, посвященный митрополитомъ Аѳанасіемъ Шептицкимъ, по презентѣ князя Юрія Любомірскаго, воеводы Сандомірскаго.
Переклад
Церква на честь Іоанна Богослова, кам’яна, з дерев’яною дзвіницею, збудована 1832 року колишнім карабчиївським священником Тимофієм Колтуновським за невеликої допомоги парафіян. За штатом належить до 5-го класу зі зменшеною платнею для причту; землі має 96 десятин. Про колишню церкву у візиті Паволоцького деканату 1746 року сказано, що вона дерев’яна, з опасанням і трьома верхами, збудована 1722 року; «дзвоницы немашь, дзвоны 4 на слупахъ, цментарь не огродзоный» [дзвіниці немає, 4 дзвони на стовпах, цвинтар не огороджений]; священником при ній був з 1729 року Феодор Баїок, висвячений митрополитом Афанасієм Шептицьким за презентою князя Юрія Любомирського, воєводи сандомирського.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 96 десятин ≈ 105 га. Перерахунок наш.
Назва. «Карапчіевъ» — Карабчиїв. Тепер — село Карабчиїв Ружинської громади Житомирської області.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Ружинское имѣніе:»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 211–212. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/karabchyiv/