Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ВЕРЕЩАКИ-ВЫСШІЕ, село въ 4-хъ верстахъ на сѣверозападъ отъ села Цвѣтной, при вершинахъ ручья Верещанки, имѣетъ гористое мѣстоположеніе и отчасти лѣсистое. Ручей раздѣляетъ село на двѣ неравныя части, изъ коихъ та, которая лежитъ по лѣвую или южную сторону ручья, принадлежитъ къ Чигиринскому округу государственныхъ имуществъ; противуположная же сторона составляетъ частное имѣніе Якова Бѣлецкаго (лат. исп.). Въ первой части жителей считается 1200, а во второй: христіанъ 521 и евреевъ 305. Въ 1808 году въ обѣихъ частяхъ считалось 1080 при 89 дворахъ. Въ прошломъ вѣкѣ Верещаки нераздѣльно принадлежали къ Чигиринскому старотству. Отдѣленіе части села въ помѣщичье владѣніе случилось при принятіи старотства отъ князя Яблуновскаго, продавшаго часть Верещакъ, признанную его вотчинною, собственностію Михаловскому, предшественнику нынѣшняго владѣльца въ вотчинныхъ правахъ.

Переклад

ВИЩІ ВЕРЕЩАКИ, село за 4 версти на північний захід від села Цвітного, біля верхів’їв струмка Верещанки, лежить у гористій і почасти лісистій місцевості. Струмок ділить село на дві нерівні частини, з яких та, що лежить по лівий, тобто південний, бік струмка, належить до Чигиринського округу державних маєтностей; протилежний же бік становить приватний маєток Якова Білецького (латинського віросповідання). У першій частині налічується 1200 жителів, а в другій — 521 християнин і 305 євреїв. 1808 року в обох частинах налічувалося 1080 [жителів] у 89 дворах. У минулому столітті Верещаки неподільно належали до Чигиринського староства. Частину села відокремлено в поміщицьке володіння під час прийняття староства від князя Яблуновського, який продав частину Верещак, визнану його вотчинною власністю, Михаловському — попередникові теперішнього власника у вотчинних правах.

Оригінал

Церковь деревяная на каменномъ основаніи, во имя Преображенія Господня, 5-го класса; земли имѣетъ 40 десятинъ; построена прихожанами въ казенной части села въ 1844 году. Предшестовавшая церковь, стоявшая съ 1750 года, сгорѣла въ 1839 году.

Переклад

Церква дерев’яна на кам’яному підмурку, на честь Преображення Господнього, 5-го класу; землі має 40 десятин; збудована парафіянами в казенній частині села 1844 року. Попередня церква, що стояла з 1750 року, згоріла 1839 року.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 40 десятин ≈ 43,7 га. Перерахунок наш.

Назва. «Верещаки-Высшіе» — Вищі Верещаки. Тепер — село Вищі Верещаки Кіровоградської області.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

«Вотчинне» маєток. Маєток у повній спадковій власності поміщика.

«Державні маєтності». Казенні села, що підлягали управлінню державних маєтностей, а не поміщикові.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Чигиринський повіт, «Селенія, составлявшія Чигиринское старотство, а нынѣ состоящія въ вѣдомствѣ государственныхъ имуществъ.»
Сторінки
684 · скан 684
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 684. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/vyshchi-vereshchaky/