Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ВЫГРАЕВЪ, село въ 7-ти верстахъ отъ Корсуня, расположено при безъименномъ ручьѣ, за полторы версты въ Рось впадающемъ. По словамъ жителей, на мѣстѣ села, до побѣды Хмельницкаго, находился безъименный Корсунскій хуторъ переименованный Выграевомъ послѣ побѣды выигранной надъ Поляками, въ окрестностяхъ происходившей. Въ 1741 году считалось въ Выграевѣ только 30 дворовъ и около 250 жителей обоего пола. Нынѣ въ селѣ этомъ 1265 душъ обоего пола.
Переклад
ВИГРАЇВ, село за 7 верст від Корсуня, розташоване при безіменному струмку, що за півтори версти впадає в Рось. За словами жителів, на місці села до перемоги Хмельницького був безіменний корсунський хутір, перейменований на Виграїв після перемоги, виграної над поляками, що відбулася в околицях. 1741 року у Виграєві налічувалося лише 30 дворів і близько 250 жителів обох статей. Тепер у цьому селі 1265 душ обох статей.
Оригінал
Церковь во имя Покрова Пресвятыя Богородицы, первоначально была построена жителями 1723 года, какъ значится въ визитѣ Корсунскаго деканата 1741 года (см. въ акт. Рад. Конс.). Отъ построенія былъ священникомъ при ней Максимъ, посвященный въ Переяславлѣ епископомъ Хрисанѳомъ, а потомъ, въ слѣдствіе презенты князя Яблоновскаго, старосты Корсунскаго, въ 1736 году «reconsecratus» уніатскимъ митрополитомъ въ Грудку на Волыни. По обветшаніи этой церкви въ 1855 году, она перестроена по новому плану и разширена. По штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 37 десятинъ. Причисленная къ приходу ея деревня Нехворощь расположена при почтовой дорогѣ въ Богуславль, въ 5-ти верстахъ отъ Выграева. Жителей въ ней обоего пола 308. Въ прошломъ вѣкѣ въ деревнѣ этой находилась особая приходская церковь. По преданію она развалилась отъ ветхости вскорѣ послѣ коліивщины, то есть послѣ 1768 года.
Переклад
Церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці спершу збудували жителі 1723 року, як зазначено у візиті Корсунського деканату 1741 року (див. в акт. Рад. Конс. [актах Радомисльської консисторії]). Від часу побудови священником при ній був Максим, висвячений у Переяславі єпископом Хрисанфом, а потім, унаслідок презенти князя Яблоновського, корсунського старости, 1736 року «reconsecratus» [повторно висвячений] уніатським митрополитом у Грудку на Волині. Через старість цієї церкви 1855 року її перебудовано за новим планом і розширено. За штатами належить до 5-го класу; землі має 37 десятин. Приписане до її парафії село Нехворощ розташоване при поштовій дорозі до Богуслава, за 5 верст від Виграєва. Жителів у ньому обох статей 308. Минулого століття в цьому селі була окрема парафіяльна церква. За переказом, вона розвалилася від старості невдовзі після Коліївщини, тобто після 1768 року.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 7 верст ≈ 7,5 км; 37 десятин ≈ 40,4 га; 5 верст ≈ 5,3 км. Перерахунок наш.
Назва. «Выграевъ» — Виграїв.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Бывшее Корсунское старотство, а нынѣ вотчинное имѣніе князя Лопухина.»
- Сторінки
- 581 · скан 581
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 581. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/vyhraiv/