Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ПИШКИ, село при ручьѣ Нехворощѣ начинающемся за три версты, въ дер. Яновкѣ. Жителей обоего пола 628. Названіе села происходитъ отъ мѣстности до того гористой, что сообщеніе между жителями возможно только пѣшкомъ. Въ западной части села находится земляное замковище, съ валами и воротами и съ признаками каменныхъ строенній, а на поляхъ къ Корсуню много могилъ.

Переклад

ПІШКИ, село при струмку Нехворощі, що бере початок за три версти, у с. Іванівці. Жителів обох статей 628. Назва села походить від місцевості, настільки гористої, що сполучення між жителями можливе лише пішки. У західній частині села є земляне замчище з валами й воротами та зі слідами кам’яних будівель, а на полях у бік Корсуня багато могил.

Оригінал

Церковь деревяная, Богородичная, 7-го класса; построена 1776 года; земли имѣетъ 36 десятинъ.

Переклад

Церква дерев’яна, Богородична, 7-го класу; збудована 1776 року; землі має 36 десятин.

Примітки до перекладу

Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 36 десятин ≈ 39,3 га. Перерахунок наш.

Назва. «Пишки» — Пішки.

«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.

«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Канівський повіт, «Бывшее Корсунское старотство, а нынѣ вотчинное имѣніе князя Лопухина.»
Сторінки
581 · скан 581
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 581. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/pishky/