Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ВИННИЦКІЕ СТАВЫ, село называется также Серединою слободою и Серединкою, лежитъ въ степи къ сѣверозападу отъ Гребенокъ, въ 6-ти верстахъ отъ этаго села, при безъименномъ ручейкѣ, лѣтомъ высыхающемъ. Жителей обоего пола православныхъ 960, римскихъ католиковъ 36. Близъ села находится 26 древнихъ могилъ, которыя, по видимому въ связи съ многочисленными могилами, окружающими деревню Маріановку (см. ниже).

Переклад

ВІННИЦЬКІ СТАВИ, село, яке називають також Серединою слободою і Серединкою, лежить у степу на північний захід від Гребінок, за 6 верст від цього села, біля безіменного струмочка, що влітку висихає. Жителів обох статей: православних 960, римо-католиків 36. Біля села є 26 давніх могил, які, вочевидь, пов’язані з численними могилами, що оточують село Маріановку (див. нижче).

Оригінал

Церковь деревяная, во имя Св. Тройцы, 6-го класса, земли имѣетъ 44 дес. построена 1785 года. Достойно замѣчанія, что въ 1798 году во время бури и проливнаго дождя ночью, внесло въ церковь глыба льду, пробивши куполъ и потолокъ церковный. Утромъ она еще вѣсила 5 фунтовъ, не смотря на значительное уменьшеніе отъ теплоты. См. Рулик. стр. 21.

Переклад

Церква дерев’яна, на честь Св. Трійці, 6-го класу, землі має 44 дес., збудована 1785 року. Варто уваги, що 1798 року вночі, під час бурі й зливи, в церкву занесло брилу льоду, яка пробила купол і церковну стелю. Уранці вона ще важила 5 фунтів, попри значне зменшення від тепла. Див. Рулик. стор. 21.

Оригінал

Къ приходу ея причисляются хуторъ казеннаго вѣдомства (Хвастовской волости) называемый Винницкимъ хуторомъ. Онъ въ 4-хъ верстахъ отъ села; Жителей обоего пола 151.

Переклад

До її парафії приписано хутір казенного відомства (Фастівської волості), що називається Вінницьким хутором. Він за 4 версти від села; жителів обох статей 151.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 6 верст ≈ 6,4 км; 4 версти ≈ 4,3 км. Перерахунок наш.

Назва. «Винницкіе Ставы» — Вінницькі Стави.

«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Васильківський повіт, «а) имѣніе графовъ Браницкихъ. Бѣлоцерковщина.»
Сторінки
511 · скан 511
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 511. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/vinnytski-stavy/