Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ПЕНЬЧУКИ, село близъ почтовой дороги изъ Василькова въ Бѣлую-церковь, при ручьѣ Ротокъ. Названіе получило отъ древесныхъ пней, остававшихся послѣ истребленія дубовыхъ лѣсовъ во время основанія села, лѣтъ 300 тому назадъ. Нынѣ мѣстность села и окружающихъ его полей на далекое пространство, совершенно степная, но земля отлично плодородная. Жителей обоего пола 1471. Въ 1740 году въ Пеньчукахъ числилось только 67 дворовъ, а лицъ способныхъ къ исповѣди обоего пола или возрастныхъ начиная отъ семилѣтнихъ 360.

Переклад

ПІНЧУКИ, село поблизу поштової дороги з Василькова до Білої Церкви, на струмку Роток. Назву дістало від пнів дерев, що лишилися після винищення дубових лісів під час заснування села, років 300 тому. Тепер місцевість села й навколишніх полів на велику відстань цілком степова, але земля надзвичайно родюча. Жителів обох статей 1471. 1740 року в Пінчуках налічувалося лише 67 дворів, а осіб обох статей, здатних до сповіді, або дорослих, починаючи від семирічних, — 360.

Оригінал

Изъ визиты 1740 года (Бѣлоцер. деканата) видно, что нынѣ существующая дубовая церковь построена 1730 года. Во время визиты священникомъ при ней былъ Іоакимъ, рукоположенный въ Переяславлѣ епископомъ Хрисанѳомъ, но съ 1736 года secundario reconsecratus (вторично посвященъ) въ Уневѣ уніатами. Впрочемъ во время визиты онъ заподозрѣнъ былъ въ привязанности къ обрядамъ православія, а потому отправленъ къ экзамену на 10 дней къ Каневскому Декану. Пеньчуковская церковь по штатамъ 1842 года причислена къ 5 классу; земли имѣетъ 38 десятинъ.

Переклад

З візити 1740 року (Білоцерківського деканату) видно, що теперішню дубову церкву збудовано 1730 року. Під час візити священником при ній був Іоаким, висвячений у Переяславі єпископом Хрисанфом, але з 1736 року secundario reconsecratus (вдруге висвячений) в Уневі уніатами. Утім, під час візити його запідозрили в прихильності до обрядів православ’я, а тому відправили на 10 днів на іспит до канівського декана. Пінчуківська церква за штатами 1842 року зарахована до 5 класу; землі має 38 десятин.

Примітки до перекладу

Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 38 десятин ≈ 41,5 га. Перерахунок наш.

Назва. «Пеньчуки» — Пінчуки.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.

«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Васильківський повіт, «а) имѣніе графовъ Браницкихъ. Бѣлоцерковщина.»
Сторінки
511 · скан 511
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 511. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/pinchuky/