Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ОЛЬШАНКА, село расположено при ручьѣ того же имени, выше села Житникъ, въ 4-хъ верстахъ отъ села Сорокотяги. Жителей обоего пола 542; земли 1800 десятинъ. Двѣ древнія могилы. Добывается въ большемъ количествѣ и высокаго качества бѣлая глина, употребляемая для побѣлки хатъ. Отъ Закревскаго Ольшанка куплена Игнатіемъ отцемъ Ивана Иванскаго, которому и нынѣ принадлежитъ.
Переклад
ВІЛЬШАНКА, село лежить на струмку з тією самою назвою, вище села Житників, за 4 версти від села Сорокотяги. Жителів обох статей 542; землі 1800 десятин. Дві давні могили. У великій кількості добувають високоякісну білу глину, яку використовують для білення хат. Вільшанку в Закревського купив Ігнатій, батько Івана Іванського, якому вона й нині належить.
Оригінал
Церковь Свято-Михайловская, деревяная, 6-го класса; земли имѣетъ 53 десятины; построена въ 1757 году, при владѣніи Тетіевщиною княгини Констанціи Сангушко. Недавно она возобновлена и поднята на каменый фундаментъ.
Переклад
Церква Свято-Михайлівська, дерев’яна, 6-го класу; землі має 53 десятини; збудована 1757 року, коли Тетіївщиною володіла княгиня Констанція Сангушко. Нещодавно її відновлено й піднято на кам’яний фундамент.
Оригінал
Къ Ольшанскому приходу причислена деревня Марійка, въ 3-хъ верстахъ отъ Ольшанки на востокъ, при безъименномъ ручейкѣ, лѣтомъ высыхающемъ, расположенная. Жителей обоего пола 337; земли 1393 десятины; изъ нихъ 412 десятинъ, крестьяне пріобрѣли, при пособіи правительства въ собственность за 15,433 рубля, по силѣ выкупнаго договора 1863 года. Деревня принадлежитъ внуку Игнатія Иванскаго, Станиславу Николаевичу (латин. испов.). Въ Марійкѣ есть часовня, въ которой совершаются публичныя молитвословія, кромѣ литургіи, приходскимъ села Ольшанки священникомъ.
Переклад
До вільшанської парафії приписано село Марійка, що лежить за 3 версти на схід від Вільшанки, на безіменному струмочку, який улітку пересихає. Жителів обох статей 337; землі 1393 десятини; з них 412 десятин селяни за допомогою уряду набули у власність за 15 433 рублі на підставі викупного договору 1863 року. Село належить онукові Ігнатія Іванського, Станіславу Миколайовичу (латинського віросповідання). У Марійці є каплиця, у якій парафіяльний священник села Вільшанки відправляє публічні молитви, крім літургії.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 1800 десятин ≈ 1966 га; 53 десятини ≈ 57,9 га; 3 версти ≈ 3,2 км; 1393 десятини ≈ 1522 га. Перерахунок наш.
Назва. «Ольшанка» — Вільшанка.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 468–469. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/vilshanka-tarashchanskyi/