Вільне у Похилевича (1864)

Переклад

ВОЛЬШКА [нині Вільне], село за 5 верст від с. Козичанки і на такій самій відстані на південний захід від м. Бишева, на струмку Очеретянці. Поля піщано-глинисті, але досить придатні для хліборобства; лісу досить. Жителів обох статей: православних 502, римо-католиків 19. Село називають пустою Вольшкою на відміну від Вольшки Дивинської, що лежить біля верхів’я струмка Очеретянки, в Радомисльському повіті. На початку XVII століття місце, яке займає село, ще не було заселене. На ньому був відлюдний хутір із капличкою, критою соломою, в якій містився віднайдений образ святителя Миколая. Поступово населення Вольшки збільшилося настільки, що наприкінці того самого століття збудували окрему парафіяльну церкву. До 1843 року Вольшка належала до бишівського маєтку 1), а того року її купив Гавриїл Крижановський, який заснував у цьому селі свою резиденцію. До його маєтку належать обидві Вольшки, пуста і Дивинська, село Козичанка і частина села Сосновки з 3545 десятинами землі. (Власник латинського віросповідання, має 4 синів.)

Переклад

У візиті Фастівського деканату за 1746 рік про церкву села Вольшки сказано так: «Въ тей вѣси церковь св. Миколая выставіона з тр̄ема вер̄хами, дранью побита; кр̄ыжов на ней два, дзвонов два на слупах; цментарь частоколом огродзоны; Deisusu нема, тылько 4 образа намѣстных» [У цьому селі церква св. Миколая збудована з трьома верхами, оббита драницею; хрестів на ній два, дзвонів два на стовпах; цвинтар обгороджений частоколом; деісуса нема, тільки 4 намісні образи]; священником при ній був Андрій Дичковський. Візитатор при цьому постановив: «Же зась та парохіа Ольховска так есть в соби щупла, же пр̄и ней парох мѣститься вѣнцей неможе, вѣнц мы, провидуіа̨ц для пароха оней дальша̨ къ житію латвость, весь Сосновка̨ названа̨, пр̄ед давнеми часы до тейже належа̨ца̨, тераз до ней пр̄ила̨чамы, и темуж самему парохови Ольховскѣму весь новоосядаіе̨ца̨ Юровка названа̨, до его парохіи найблизша̨ надаемы, залецаіа̨ц му, ажебы коло збавѣнья душ тамечных пильне мял старанье» [А що та ольховська парафія сама по собі така убога, що парох при ній більше втриматися не може, то ми, дбаючи, щоб її пароху надалі легше жилося, село, назване Сосновкою, яке з давніх часів належало до неї ж, тепер до неї приєднуємо, і тому самому ольховському пароху надаємо село, назване Юрівкою, що тепер заселяється, як найближче до його парафії, доручаючи йому, щоб він пильно дбав про спасіння тамтешніх душ]. Після того як ця церква занепала, 1786 року збудовано нинішню з допомогою колишніх поміщиків Гавриїла Халецького і Станіслава Любецького. За штатами її віднесено до 6-го класу; землі має 37 десятин. Найважливіша визначна пам’ятка церкви — образ святителя Миколая, який з особливим благоговінням шанують навколишні жителі.

Переклад

Близько 1743 року пустою Вольшкою володів Михайло Скржинський, здається, на правах оренди.

Переклад

До вольшської парафії приписано село Сосновка, що лежить за 5 верст від Вольшки, біля впадіння в річку Ірпінь з лівого боку трьох струмків, які течуть від сіл Козичанки і Вольшки. Жителів обох статей 601, з яких 484 живуть на казенній землі, а 117 — на землі поміщика Гавриїла Крижановського. Назву село дістало від соснового лісу, що його оточує, і соснового мосту, збудованого через струмок Очеретянку. Поміщицька частина села раніше належала до дідовщинського митрополичого маєтку.