Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ВОЛЬШКА село въ 5-ти верстахъ отъ с. Козичанки и въ такомъ же разстояніи на юго-западъ отъ м. Бышева, при ручьѣ Очеретянкѣ. Поля песчано-глинистыя, но къ хлѣбопашеству довольно способныя; лѣса довольно. Жителей обоего пола: православныхъ 502, римскихъ католиковъ 19. Село называется пустою Вольшкою, въ отличіе отъ Вольшки Дивинской, при вершинѣ ручья Очеретянки лежащей, въ Радомысльскомъ уѣздѣ. Въ началѣ XVII вѣка мѣсто занимаемое селомъ еще было незаселено. На немъ былъ пустынный хуторъ съ капличкою покрытою соломою, въ которой находился обрѣтенный образъ святителя Николая. Мало по малу народонаселеніе Вольшки увеличилось въ такой степени, что въ концѣ того же столѣтія была построена особая приходская церковь. До 1843 года Вольшка принадлежала къ Бышевскому имѣнію 1), а въ этомъ тоду куплена Гавріиломъ Крыжановскимъ, основавшимъ въ этомъ селеніи свою резиденцію. Къ имѣнію его принадлежатъ обѣ Вольшки пустая и Дивинская, село Козичанка и часть деревни Сосновки съ 3545 десятинами земли. (Владѣлецъ латинскаго исповѣданія, имѣетъ 4 сына).
Переклад
ВОЛЬШКА [нині Вільне], село за 5 верст від с. Козичанки і на такій самій відстані на південний захід від м. Бишева, на струмку Очеретянці. Поля піщано-глинисті, але досить придатні для хліборобства; лісу досить. Жителів обох статей: православних 502, римо-католиків 19. Село називають пустою Вольшкою на відміну від Вольшки Дивинської, що лежить біля верхів’я струмка Очеретянки, в Радомисльському повіті. На початку XVII століття місце, яке займає село, ще не було заселене. На ньому був відлюдний хутір із капличкою, критою соломою, в якій містився віднайдений образ святителя Миколая. Поступово населення Вольшки збільшилося настільки, що наприкінці того самого століття збудували окрему парафіяльну церкву. До 1843 року Вольшка належала до бишівського маєтку 1), а того року її купив Гавриїл Крижановський, який заснував у цьому селі свою резиденцію. До його маєтку належать обидві Вольшки, пуста і Дивинська, село Козичанка і частина села Сосновки з 3545 десятинами землі. (Власник латинського віросповідання, має 4 синів.)
Оригінал
Въ визитѣ Хвастовскаго деканата за 1746 годъ о церкви села Вольшки говорится такъ: «Въ тей вѣси церковь св. Миколая выставіона з тр̄ема вер̄хами, дранью побита; кр̄ыжов на ней два, дзвонов два на слупах; цментарь частоколом огродзоны; Deisusu нема, тылько 4 образа намѣстных»; священникомъ при ней состоялъ Андрей Дычковскій. Визитаторъ при семъ постановилъ: «Же зась та парохіа Ольховска так есть в соби щупла, же пр̄и ней парох мѣститься вѣнцей неможе, вѣнц мы, провидуіа̨ц для пароха оней дальша̨ къ житію латвость, весь Сосновка̨ названа̨, пр̄ед давнеми часы до тейже належа̨ца̨, тераз до ней пр̄ила̨чамы, и темуж самему парохови Ольховскѣму весь новоосядаіе̨ца̨ Юровка названа̨, до его парохіи найблизша̨ надаемы, залецаіа̨ц му, ажебы коло збавѣнья душ тамечных пильне мял старанье». По обветшаніи этой церкви въ 1786 году построена нынѣшняя при пособіи бывшихъ помѣщиковъ Гавріила Халецкаго и Станислава Любецкаго. По штатамъ она отнесена къ 6-му классу; земли имѣетъ 37 десятинъ. Важнѣйшую достопримѣчательность церкви составляетъ образъ святителя Николая, съ особымъ благоговѣніемъ чтимый окрестными жителями.
Переклад
У візиті Фастівського деканату за 1746 рік про церкву села Вольшки сказано так: «Въ тей вѣси церковь св. Миколая выставіона з тр̄ема вер̄хами, дранью побита; кр̄ыжов на ней два, дзвонов два на слупах; цментарь частоколом огродзоны; Deisusu нема, тылько 4 образа намѣстных» [У цьому селі церква св. Миколая збудована з трьома верхами, оббита драницею; хрестів на ній два, дзвонів два на стовпах; цвинтар обгороджений частоколом; деісуса нема, тільки 4 намісні образи]; священником при ній був Андрій Дичковський. Візитатор при цьому постановив: «Же зась та парохіа Ольховска так есть в соби щупла, же пр̄и ней парох мѣститься вѣнцей неможе, вѣнц мы, провидуіа̨ц для пароха оней дальша̨ къ житію латвость, весь Сосновка̨ названа̨, пр̄ед давнеми часы до тейже належа̨ца̨, тераз до ней пр̄ила̨чамы, и темуж самему парохови Ольховскѣму весь новоосядаіе̨ца̨ Юровка названа̨, до его парохіи найблизша̨ надаемы, залецаіа̨ц му, ажебы коло збавѣнья душ тамечных пильне мял старанье» [А що та ольховська парафія сама по собі така убога, що парох при ній більше втриматися не може, то ми, дбаючи, щоб її пароху надалі легше жилося, село, назване Сосновкою, яке з давніх часів належало до неї ж, тепер до неї приєднуємо, і тому самому ольховському пароху надаємо село, назване Юрівкою, що тепер заселяється, як найближче до його парафії, доручаючи йому, щоб він пильно дбав про спасіння тамтешніх душ]. Після того як ця церква занепала, 1786 року збудовано нинішню з допомогою колишніх поміщиків Гавриїла Халецького і Станіслава Любецького. За штатами її віднесено до 6-го класу; землі має 37 десятин. Найважливіша визначна пам’ятка церкви — образ святителя Миколая, який з особливим благоговінням шанують навколишні жителі.
Оригінал
Около 1743 года пустою Вольшкою владѣлъ Михаилъ Скржиньскій, кажется на правѣ арендномъ.
Переклад
Близько 1743 року пустою Вольшкою володів Михайло Скржинський, здається, на правах оренди.
Оригінал
Къ Вольшскому приходу причислена деревня Сосновка въ 5-ти верстахъ отъ Вольшки лежащая, при впаденіи въ рѣку Ирпень съ лѣвой стороны трехъ ручьевъ отъ селъ: Козичанки и Вольшки текущихъ. Жителей обоего пола 601, изъ коихъ 484 живутъ на землѣ казенной, а 117 помѣщика Гавріила Крыжановскаго. Названіе получила деревня отъ сосноваго лѣса, ее окружающаго и сосноваго моста чрезъ ручей Очеретянку построеннаго. Помѣщичья часть села прежде принадлежала къ Дѣдовщинскому митрополичьему имѣнію.
Переклад
До вольшської парафії приписано село Сосновка, що лежить за 5 верст від Вольшки, біля впадіння в річку Ірпінь з лівого боку трьох струмків, які течуть від сіл Козичанки і Вольшки. Жителів обох статей 601, з яких 484 живуть на казенній землі, а 117 — на землі поміщика Гавриїла Крижановського. Назву село дістало від соснового лісу, що його оточує, і соснового мосту, збудованого через струмок Очеретянку. Поміщицька частина села раніше належала до дідовщинського митрополичого маєтку.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 3545 десятин ≈ 3873 га; 37 десятин ≈ 40,4 га. Перерахунок наш.
Назва. «Вольшка» — Вільне.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «ИМѢНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ ЧАСТНЫМЪ ЛИЦАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 73–74. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/vilne/
