Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ОКНИНА, село между мѣстечками: Екатеринополемъ и Шполою, при соединеніи 5-ти ручьевъ въ одинъ, подъ именемъ Вербовца, впадающій въ Тикичъ. Жителей обоего пола 662; земли 2290 десятинъ. Принадлежитъ генералъ-лейтенантшѣ Розаліи Васильковской (православ. испов.). Сѣверная оконечность села называется Рушковкою. Она составляетъ отдѣльную собственность полковника Люценка и его супруги Настасіи Акимовны, по купчей крѣпости 21-го марта 1842 года. Но по уставной грамотѣ крестьяне пріобрѣли въ собственность 208 десятинъ за 10,109 рублей. Жителей въ этой части села 236. До 1842 года Окнина съ Рушковкою и Каменоваткою составляла собственность Владислава Ивановича Монастырскаго, по покупкѣ отъ Лопухиныхъ, который вскорѣ продалъ Окнину генералъ-лейтенанту Васильковскому. Съ 1860 года, на основаніи раздѣльнаго акта, утвержденнаго гражданскою палатою, имѣніе раздѣлено на двѣ части, изъ коихъ первая отошла къ сыну покойнаго генерала, корнету Степану Васильковскому, а другая меньшей дочери Аннѣ Филипповой, подъ условіемъ выплатъ матери. По выкупному же договору 1863 года, крестьяне первой части, при содѣйствіи правительства пріобрѣли въ собственность 347 десятинъ за 16,002 рубля.
Переклад
ВІКНИНЕ, село між містечками Калинополем і Шполою, біля злиття 5 струмків в один, що під назвою Вербовець впадає в Тікич. Жителів обох статей 662; землі 2290 десятин. Належить генерал-лейтенантші Розалії Васильковській (православного віросповідання). Північна околиця села називається Рушковкою. Вона становить окрему власність полковника Люценка та його дружини Настасії Акимівни за купчою кріпостю від 21 березня 1842 року. Але за уставною грамотою селяни набули у власність 208 десятин за 10 109 рублів. Жителів у цій частині села 236. До 1842 року Вікнине з Рушковкою та Кам’януваткою було власністю Владислава Івановича Монастирського, який купив їх у Лопухіних і незабаром продав Вікнине генерал-лейтенантові Васильковському. З 1860 року на підставі акта про поділ, затвердженого цивільною палатою, маєток поділено на дві частини, з яких перша відійшла до сина покійного генерала, корнета Степана Васильковського, а друга — до молодшої доньки Анни Філіппової, з умовою виплат матері. А за викупним договором 1863 року селяни першої частини за сприяння уряду набули у власність 347 десятин за 16 002 рублі.
Оригінал
Церковь Николаевская, деревяная, 6-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена въ 1784 году, недавно возобновлена помѣщицею Васильковскою.
Переклад
Церква Миколаївська, дерев’яна, 6-го класу; землі має указну пропорцію; збудована 1784 року, нещодавно відновлена поміщицею Васильковською.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 2290 десятин ≈ 2502 га; 208 десятин ≈ 227 га; 347 десятин ≈ 379 га. Перерахунок наш.
Назва. «Окнина» — Вікнине.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Звенигородський повіт, «Имѣнія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 409 · скан 409
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 409. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/viknyne/