Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ДМИТРОВИЧИ село въ 30-ти верстахъ отъ Кіева, расположено въ глубокой долинѣ, по которой извивается ручеекъ называемый Тихань. Раздѣляется на двѣ части, изъ коихъ ближайшая къ днѣпровскому лугу называется великими, а болѣе отдаленная малыми Дмитровичами. Жителей обоего пола: въ первыхъ 1355, во вторыхъ 470. Старики по преданію разсказываютъ, что на мѣстѣ занимаемымъ нынѣ селомъ, когда-то покрытомъ густыми лѣсами, въ давнее время жили разбойники или поляки, грабившіе окрестности, что близь того мѣста, гдѣ теперь Предтечевская церковь, находился замокъ, обнесенный высокою оградою, въ коемъ разбойники имѣли свое пребываніе, а въ воротахъ содержали смѣняемый караулъ. Вблизи устроенъ ими колодезь, который и теперь существуетъ и называется широкимъ. При Хмельницкомъ, на этотъ замокъ нечаянно напалъ отрядъ козаковъ, овладѣлъ замкомъ, захватилъ въ плѣнъ всѣхъ разбойниковъ и взялъ несмѣтное множество богатствъ. А чтобы недопустить на будущее время збора разбойниковъ въ этомъ удобномъ для нихъ мѣстѣ: то оставлено было здѣсь 100 козаковъ подъ начальствомъ атамана называвшагося великимъ Дмитромъ. Это было причиною наименованія села, потому что помянутые козаки водворялись здѣсь на постоянное жительство и были родоначальниками тѣхъ козаковъ, которые и теперь живутъ въ Дмитровичахъ въ числѣ 93 душъ обоего пола. Прочіе жители умножились отъ переселенія изъ ближайшихъ селъ. Близь Малыхъ Дмитровичъ примѣчателенъ колодезь именуемый Владиміровъ. Онъ на склонѣ горы, прежде обсаженъ былъ деревьями, и состоитъ изъ толстаго ключа превосходной воды, бьющей на поверхность земли. Съ незапамятныхъ временъ онъ содержится въ порядкѣ жителями, хотя не составляетъ для нихъ необходимости, такъ какъ находится въ полѣ и вдали отъ ихъ жилищъ. Такое уваженіе къ колодезю основывается на преданіи, что ключь этотъ явился на поверхность земли отъ удара конскаго копыта во время одного изъ походовъ великаго князя Владиміра святаго.
Переклад
ДМИТРОВИЧІ, село за 30 верст від Києва, лежить у глибокій долині, якою в’ється струмок, що зветься Тихань. Поділяється на дві частини, з яких ближча до дніпровського лугу називається Великими, а віддаленіша — Малими Дмитровичами. Жителів обох статей: у перших 1355, у других 470. Старі люди за переказом розповідають, що на місці, яке нині займає село і яке колись було вкрите густими лісами, давніми часами жили розбійники чи поляки, що грабували околиці; що поблизу того місця, де тепер Предтеченська церква, був замок, обнесений високою огорожею, у якому розбійники мали своє перебування, а в брамі тримали змінну варту. Поблизу вони влаштували колодязь, який і тепер існує і називається широким. За Хмельницького на цей замок несподівано напав загін козаків, оволодів замком, узяв у полон усіх розбійників і захопив безліч багатств. А щоб надалі не допустити збирання розбійників у цьому зручному для них місці, тут залишили 100 козаків під началом отамана, якого звали великим Дмитром. Це й стало причиною назви села, бо згадані козаки оселялися тут на постійне проживання і стали родоначальниками тих козаків, які й тепер живуть у Дмитровичах у числі 93 душ обох статей. Решта жителів примножилася від переселення з найближчих сіл. Поблизу Малих Дмитровичів заслуговує на увагу колодязь, що зветься Володимирів. Він на схилі гори, колись був обсаджений деревами і складається з потужного джерела чудової води, що б’є на поверхню землі. З незапам’ятних часів жителі тримають його в порядку, хоча він їм не конче потрібний, бо лежить у полі, далеко від їхніх осель. Така пошана до колодязя ґрунтується на переказі, що це джерело вийшло на поверхню землі від удару кінського копита під час одного з походів великого князя Володимира Святого.
Оригінал
Двѣ церкви деревянныя:
Переклад
Дві дерев’яні церкви:
Оригінал
а) Въ Великихъ Дмитровичахъ во имя Іоанна Крестителя, 5-го класса; земли имѣетъ 44 десятины; построена 1763 года.
Переклад
а) У Великих Дмитровичах — на честь Іоанна Хрестителя, 5-го класу; землі має 44 десятини; збудована 1763 року.
Оригінал
б) Въ Малыхъ Дмитровичахъ Николаевская, 7-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена 1768 года игуменьею Флоровскаго монастыря Ѳеодорою Смаржевскою.
Переклад
б) У Малих Дмитровичах — Миколаївська, 7-го класу; землі має указну пропорцію; збудована 1768 року ігуменею Флорівського монастиря Феодорою Смаржевською.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 30 верст ≈ 32 км; 44 десятини ≈ 48,1 га. Перерахунок наш.
Назва. «Дмитровичи» — Великі Дмитровичі. Тепер — села Великі Дмитровичі та Малі Дмитровичі Обухівського району (Козинська громада).
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «КІЕВСКІЙ УѢЗДЪ»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 38–39. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/velyki-dmytrovychi/