Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ВАХУТЕНЦЫ, село въ 7-ми верстахъ отъ Богуславля, близъ дороги въ Каневъ, которая проложена по возвышенности, тогда какъ села, на право и на лѣво отъ нея, лежатъ по ярамъ ближе къ водѣ, тамъ протекающей. Такъ точно и Вахутенцы лежатъ въ яру, при ручьѣ, впадающемъ въ Бутень. Жителей обоего пола 361.
Переклад
ВАХУТИНЦІ, село за 7 верст від Богуслава, біля дороги на Канів, яка прокладена по підвищенню, тоді як села праворуч і ліворуч від неї лежать по ярах, ближче до води, що там тече. Так само й Вахутинці лежать у яру, біля струмка, що впадає в Бутень. Жителів обох статей 361.
Оригінал
Церковь здѣсь во имя Введенія во храмъ Пресвятыя Богородицы. Въ визитѣ 1746 года Богуславскаго деканата говорится, что она, недавно, 1725 года «выставіона» около старой. Священникомъ тогда при ней былъ Іоаннъ Никвтовичъ, посвященный православнымъ епископомъ Переяславскимъ, но принявшій впослѣдствіи 1738 года унію съ латинниками; однакожъ не признавалъ исхожденія Св. Духа отъ Отца и Сына, какъ требовалъ визитаторъ; за что былъ отправленъ на 4 года въ кляшторъ Богуславскій. По штатамъ церковь состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ 36 десятинъ. Въ 1741 году Вахутенскій приходъ составляли: 30 дворовъ въ Вахутенцахъ, 26 въ Карандинцахъ, 18 въ Микитянахъ, 46 въ Гуляхъ и 15 въ Мироновцахъ. Нынѣ къ приходу причисляются двѣ деревни:
Переклад
Церква тут на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці. У візиті Богуславського деканату 1746 року сказано, що вона недавно, 1725 року, «выставіона» [збудована] біля старої. Священиком при ній тоді був Іоанн Никвтович [мабуть, Никитович], висвячений православним переяславським єпископом, але згодом, 1738 року, він прийняв унію з латинниками; проте не визнавав походження Св. Духа від Отця і Сина, як вимагав візитатор, за що його відправили на 4 роки в Богуславський кляштор. За штатами церква належить до 5-го класу; землі має 36 десятин. 1741 року Вахутинську парафію становили: 30 дворів у Вахутинцях, 26 у Карандинцях, 18 у Микитянах, 46 у Гулях і 15 у Мироновцях. Нині до парафії приписано два села:
Оригінал
Гули, въ 2-хъ верстахъ; при другомъ притокѣ Бутеня, лѣтомъ пересыхающемъ. Жителей обоего пола 663. Въ настоящее время составлено предположеніе въ эту деревню, какъ центральную въ приходѣ, перенести приходскую церковь.
Переклад
Гулі, за 2 версти; біля іншої притоки Бутеня, що влітку пересихає. Жителів обох статей 663. Нині складено пропозицію перенести парафіяльну церкву в це село як центральне в парафії.
Оригінал
Владиславка, въ 1 верстѣ отъ Гули и въ 4-хъ отъ Вахутенецъ, расположена по рѣчкѣ Бутеню. Населена недавно и названа въ прославленіе имени Владислава Браницкаго. Въ деревнѣ этой устроенъ фольварокъ—одинъ изъ главныхъ и живутъ экономическіе оффиціалисты; учреждено также волостное управленіе и волостый судъ. Жителей обоего пола: православныхъ 400, римскихъ католиковъ 34.
Переклад
Владиславка, за 1 версту від Гулів і за 4 від Вахутинців, лежить уздовж річки Бутеня. Заселена недавно й названа на прославлення імені Владислава Браницького. У цьому селі влаштовано фільварок — один із головних, і живуть економічні офіціалісти [службовці маєтку]; запроваджено також волосне правління й волосний суд. Жителів обох статей: православних 400, римо-католиків 34.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 7 верст ≈ 7,5 км; 36 десятин ≈ 39,3 га; 2 версти ≈ 2,1 км; 1 верста ≈ 1,1 км. Перерахунок наш.
Назва. «Вахутенцы» — Вахутинці.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Вотчинное имѣніе графовъ Браницкихъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 569–570. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/vakhutyntsi/