Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ВАХНОВКА, мѣстечко въ 7-ми верстахъ отъ Турбова, при рѣкѣ Ольшанкѣ. Самое южное мѣстечко Бердичевскаго уѣзда; отстоитъ отъ уѣзднаго города въ 70 верстахъ; отъ города Липовца только въ 15-ти. Жителей обоего пола: православныхъ 1782, римскихъ католиковъ 695, евреевъ 740. Принадлежитъ слѣдующимъ владѣльцамъ:
Переклад
ВАХНІВКА, містечко за 7 верст від Турбова, на річці Ольшанці. Найпівденніше містечко Бердичівського повіту; лежить за 70 верст від повітового міста, а від міста Липовця — лише за 15. Жителів обох статей: православних 1782, римо-католиків 695, євреїв 740. Належить таким власникам:
Оригінал
| р. д. м. п. | ||
| а) Петру Ивановичу Громницкому (латин. кспов.) | 300 | |
| б) Викентію Чаплицу (латин. испов.), наслѣдовалъ по смерти полковницы Анны Францовны Чаплицъ | 270 | |
| в) Екатеринѣ Фудаковской (латин. испов.) | 37 | |
| г) Анны Липинской (прав. испов.), наслѣдникамъ | 36 | |
| д) Наталіи Крамаренковой (прав. испов.) | 19 | |
| е) Адольфу Кринскому (латин. испов.) | 17 | |
| ж) Маврикію Кульчицкому (латин. испов.) | 8 | |
| з) Наслѣдникамъ Игнатія Маньковскаго | 8 | |
| и) Іосифу Сомилявскому (латин. испов.) | 6 1) | |
| Земли имъ всѣмъ принадлежитъ 4933 десятины. | ||
| і) Приходской церкви | — | 64 дес. |
Переклад
| р. д. ч. с. [ревізьких душ чоловічої статі] | ||
| а) Петрові Івановичу Громницькому (латинського віросповідання) | 300 | |
| б) Вікентієві Чапліцу (латинського віросповідання), успадкував після смерті полковниці Анни Францівни Чапліц | 270 | |
| в) Катерині Фудаковській (латинського віросповідання) | 37 | |
| г) Спадкоємцям Анни Липинської (православного віросповідання) | 36 | |
| д) Наталії Крамаренковій (православного віросповідання) | 19 | |
| е) Адольфові Кринському (латинського віросповідання) | 17 | |
| ж) Маврикієві Кульчицькому (латинського віросповідання) | 8 | |
| з) Спадкоємцям Ігнатія Маньковського | 8 | |
| и) Йосипові Сомилявському (латинського віросповідання) | 6 1) | |
| Землі їм усім належить 4933 десятини. | ||
| і) Парафіяльній церкві | — | 64 дес. |
Оригінал
Церковь Богородичная, деревяная, 4-го класса; построена на мѣсто древнѣйшей 1730 года.
Переклад
Церква Богородична, дерев’яна, 4-го класу; збудована 1730 року на місці давнішої.
Оригінал
Къ ней причислена деревня Журава или старые Мосты, отдѣляемая отъ мѣстечка только небольшою поляною. Жителей въ ней обоего пола 300; земли 1012 десятинъ. Принадлежитъ Исидору Михальскому (латин. испов.).
Переклад
До неї приписано село Журава, або старі Мости, яке відділяє від містечка лише невелика галявина. Жителів у ньому обох статей 300; землі 1012 десятин. Належить Ісидорові Михальському (латинського віросповідання).
Оригінал
При розысканіяхъ, для настоящаго труда предпринятыхъ, насъ поразилъ неожиданный фактъ, что число Русскаго народонаселенія, въ селеніяхъ принадлежащихъ многимъ мѣлкимъ помѣщикамъ, постепенно въ послѣдніе годы стало уменьшаться; напротивъ число римскихъ католиковъ и евреевъ увеличиваться. Остановитъ ли Положеніе 19-го Февраля 1861 года это положеніе вещей въ западныхъ губерніяхъ, увидитъ, кто поживетъ. Припомнимъ кстати другой фактъ, извѣстный всѣмъ, что незначительное число въ нашемъ краѣ римскихъ католиковъ и евреевъ при польскомъ владычествѣ, если не считать уніатовъ, найболѣе умножилось въ царствованіе ИМПЕРАТОРА НИКОЛАЯ I-го, столько порицаемое крайнею польскою партіею, которая однако же ловко воспользовалась наклонностію его, поддерживать привиллегіи дворянства, безъ различія къ исповѣданію его вѣры и любви къ отечеству.
Переклад
Під час розшуків, здійснених для цієї праці, нас вразив несподіваний факт: кількість руського населення в селах, що належать багатьом дрібним поміщикам, останніми роками поступово почала зменшуватися, натомість кількість римо-католиків і євреїв — збільшуватися. Чи зупинить Положення 19 лютого 1861 року такий стан речей у західних губерніях, побачить той, хто доживе. Пригадаймо, до речі, інший факт, усім відомий: незначна за польського панування кількість римо-католиків і євреїв у нашому краї, якщо не рахувати уніатів, найбільше зросла за царювання ІМПЕРАТОРА МИКОЛИ I, яке так ганить крайня польська партія, що, однак, спритно скористалася його схильністю підтримувати привілеї дворянства, не зважаючи ні на його віросповідання, ні на любов до вітчизни.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 7 верст ≈ 7,5 км; 70 верст ≈ 74,7 км; 4933 десятини ≈ 5389 га; 1012 десятин ≈ 1106 га. Перерахунок наш.
Назва. «Вахновка» — Вахнівка.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Бердичівський повіт, «Селенія принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 297 · скан 297
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 297. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/vakhnivka/