Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ПѢНЯЗЕВИЧИ, село при рѣкѣ Иршѣ, которая течетъ здѣсь между гранитными скалами, изъ коихъ въ значительномъ количествѣ добываются глыбы строительнаго камня, отправляемыя въ Кіевъ на цоколь въ каменныхъ значительныхъ постройкахъ. Цоколь зданій университетскихъ, крѣпостныхъ, присутственныхъ мѣстъ и моста Днѣпровскаго, изъ окрестностей Пѣнязевичъ. Жителей обоего пола 1093; земли 4881 десятина. Принадлежало помѣщицѣ Александрѣ Трофимовой, а нынѣ Серафиму Маслову. Въ 1770 году Пѣнязевичи принадлежали Станиславу Пельковскому, коморнику Ломжинскому; съ 1783 его сыну Антонію, коморнику Зѣмбровскому.

Переклад

ПЕНЯЗЕВИЧІ [нині Українка], село на річці Ірші, яка тече тут між гранітними скелями; з них у значній кількості добувають брили будівельного каменю, які відправляють до Києва на цоколі значних кам’яних будівель. Цоколь університетських, фортечних будівель, будівель присутствених місць і Дніпровського мосту — з околиць Пенязевичів. Жителів обох статей 1093; землі 4881 десятина. Село належало поміщиці Олександрі Трофимовій, а нині — Серафимові Маслову. 1770 року Пенязевичі належали Станіславові Пельковському, ломжинському коморникові; з 1783 року — його синові Антонієві, зембровському коморникові.

Оригінал

Церковь во имя Архистратига Михаила, существуетъ съ незапамятныхъ временъ. Нынѣшняя деревяная построена на мѣсто давнѣйшей въ 1768 году и освящена бывшимъ въ то время Радомысльскимъ уніатскимъ деканомъ, священникомъ Рохомъ Костюшкою. Въ недавнее время она починена. По штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ 38 десятинъ.

Переклад

Церква на честь Архистратига Михаїла існує з незапам’ятних часів. Теперішню, дерев’яну, збудовано на місці давнішої 1768 року й освячено тодішнім радомисльським уніатським деканом, священником Рохом Костюшкою. Нещодавно її відремонтовано. За штатом належить до 5-го класу; землі має 38 десятин.

Оригінал

Къ ней приписана деревня Ризня, въ 8-ми верстахъ отъ Пѣнязевичъ на границахъ Овручскаго уѣзда лежащая. Она принадлежитъ дѣтямъ Камиліи Каменской. Жителей обоего пола 236; земли 872 десятины.

Переклад

До неї приписано село Ризня, що лежить за 8 верст від Пенязевичів, на межі Овруцького повіту. Воно належить дітям Камілії Каменської. Жителів обох статей 236; землі 872 десятини.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4881 десятина ≈ 5332 га; 38 десятин ≈ 41,5 га; 8 верст ≈ 8,5 км; 872 десятини ≈ 953 га. Перерахунок наш.

Назва. «Пѣнязевичи» — Українка. Тепер — село Українка Коростенського району (до 1960 р. — Пинязевичі).

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.

«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ РАЗНЫМЪ ПОМѢЩИКАМЪ.»
Сторінки
186 · скан 186
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 186. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/ukrainka/