Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
МАЛИНЪ мѣстечко, въ названіи котораго слышится имя того Древлянскаго Князя Мала, который, по лѣтописцу, убивъ великаго Князя Кіевскаго Игоря, предлагалъ свою руку его супругѣ, великой Княгинѣ Ольгѣ. Малинъ находится въ одинаковомъ почти разстояніи отъ Коростышева и отъ Искорости (въ 60-ти верст.). Мѣстечко расположено на лѣвой сторонѣ рѣки Ирши, отъ губернскаго города въ 135, а отъ уѣзднаго въ 35-ти верстахъ. Жителей обоего пола съ Гамарнею, Руднею и селищами—особыми слободами близъ мѣстечка лежащими, православныхъ 1032, римскихъ католиковъ 80 и евреевъ 749. Въ 1784 году считалось въ Малинѣ жителей обоего пола 400, евреевъ было лишь нѣсколько семействъ.
Переклад
МАЛИН, містечко, у назві якого чути ім’я того древлянського князя Мала, що, за літописцем, убивши великого князя київського Ігоря, пропонував свою руку його дружині, великій княгині Ользі. Малин лежить майже на однаковій відстані від Коростишева та від Іскорості (за 60 верст). Містечко розташоване на лівому березі річки Ірші, за 135 верст від губернського міста й за 35 — від повітового. Жителів обох статей разом із Гамарнею, Руднею й селищами — окремими слободами, що лежать біля містечка, — православних 1032, римо-католиків 80 і євреїв 749. 1784 року в Малині налічувалося 400 жителів обох статей, євреїв було лише кілька родин.
Оригінал
Въ половинѣ прошлаго вѣка, Малинъ называвшійся еще селомъ принадлежалъ Аннѣ изъ Яреховскихъ графинѣ Красицкой, которая 1-го Іюля 1756 года въ Любовичахъ подписала подтвержденіе Малинской церкви объ оставленіи во владѣніи церковномъ издавна назначенныхъ земель. Въ 1784 году владѣльцемъ Малина былъ уже Игнатій Кордышъ, писарь земскій Винницкій. Въ недавнее время Малинское имѣніе, уже въ нынѣшнемъ его пространствѣ, было куплено у наслѣдниковъ княгини Радзивиллъ, Николаемъ Лукинымъ въ компаніи съ Дмитріемъ Скуратовымъ. Но въ 1857 году компанія эта продала Малинское имѣніе княгинѣ Щербатовой. Въ настоящее время къ имѣнію причисляются слѣдующія села и деревни:
Переклад
У середині минулого століття Малин, який ще звався селом, належав Анні з Яреховських, графині Красицькій, що 1 липня 1756 року в Любовичах підписала малинській церкві підтвердження про залишення в церковному володінні здавна призначених земель. 1784 року власником Малина був уже Ігнатій Кордиш, вінницький земський писар. Нещодавно малинський маєток, уже в теперішніх його межах, купив у спадкоємців княгині Радзивілл Микола Лукин у компанії з Дмитром Скуратовим. Але 1857 року ця компанія продала малинський маєток княгині Щербатовій. Нині до маєтку належать такі села:
Оригінал
| Мѣстечко Малинъ. | Село Пирожки. |
| Деревня Селище. | — Потіевка. |
| — Облитки. | Деревня Буда Потіевска. |
| — Старая Буда. | — Ремяновка. |
| — Рудня Буровска. | — Головки. |
| — Рудна Шламарка. |
Переклад
| Містечко Малин. | Село Пиріжки. |
| Село Селище. | — Потіївка. |
| — Облитки. | Село Буда Потіївська. |
| — Стара Буда. | — Ремяновка. |
| — Рудня Буровська. | — Головки. |
| — Рудня Шламарка. |
Оригінал
Во всѣхъ поименованныхъ селахъ и деревняхъ числится 1556 ревизскихъ душъ и 26,150 десятинъ земли.
Переклад
У всіх названих селах налічується 1556 ревізьких душ і 26 150 десятин землі.
Оригінал
Приходская церковь во имя великомученика Димитрія, деревяная, очень ветхая. Еще въ 1784 году во время визиты неизвѣстно было время ея построенія. По штатамъ она причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 50 десятинъ. Къ приходу ея причислена деревня Городище.
Переклад
Парафіяльна церква на честь великомученика Димитрія, дерев’яна, дуже ветха. Ще 1784 року, під час візити, не було відомо, коли її збудовано. За штатом її віднесено до 5-го класу; землі має 50 десятин. До її парафії приписано село Городище.
Оригінал
Въ мѣстечкѣ есть также римско-католическій приходскій костелъ деревяный, на мѣсто коего предположенъ къ постройкѣ каменный на капиталъ, завѣщанный, княгинею Радзивиллъ, въ количествѣ 20,000 руб. серебромъ. Княгиня завѣщала также значительную сумму на устройство при костелѣ богадѣльни, но съ тѣмъ, чтобы отъ призрѣнія въ ней были устранены бывшіе ея крестьяне православнаго исповѣданія, а чтобы призрѣваемы въ ней были одни лица, содержащіе латинство.
Переклад
У містечку є також римо-католицький парафіяльний костел, дерев’яний; на його місці передбачено збудувати кам’яний на капітал у 20 000 руб. сріблом, заповіданий княгинею Радзивілл. Княгиня заповіла також значну суму на влаштування при костелі богадільні, але з тим, щоб від опіки в ній були усунуті її колишні селяни православного віросповідання, а опіку в ній мали лише особи, що сповідують латинство.
Оригінал
Городище при рѣкѣ Иршѣ, въ 2-хъ верстахъ ниже мѣстечка Малина. Жителей обоего пола: православныхъ 402, римскихъ католиковъ 20; земли 2970 десятинъ, въ 1796 году было жителей 220. Принадлежитъ Владиславу Ковнацкому. Въ прошломъ вѣкѣ Городища принадлежали Антонію Галецкому, коморнику Овруцкому. Въ деревни находится надъ рѣкою довольно обширное древнее замковище, окруженное валомъ. До конца прошедшаго вѣка въ Городищѣ была особая приходская церковь во имя Покрова пресвятыя Богородицы.
Переклад
Городище на річці Ірші, за 2 версти нижче містечка Малина. Жителів обох статей: православних 402, римо-католиків 20; землі 2970 десятин; 1796 року було 220 жителів. Належить Владиславові Ковнацькому. У минулому столітті Городище належало Антонієві Галецькому, овруцькому коморникові. У селі над річкою є досить велике давнє замковище, оточене валом. До кінця минулого століття в Городищі була окрема парафіяльна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 60 верст ≈ 64 км; 35 верст ≈ 37,3 км; 150 десятин ≈ 164 га; 50 десятин ≈ 54,6 га; 2 версти ≈ 2,1 км. Перерахунок наш.
Назва. «Малинъ» — Малин.
«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ РАЗНЫМЪ ПОМѢЩИКАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 187–188. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/malyn/