Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ТУБОЛЬЦЫ, село въ 4-хъ верстахъ отъ Мошенъ, близъ рукава рѣки Днѣпра, главное русло котораго отдѣляется отъ села болотистою низменностію, въ 7 верстъ шириною. Однакоже во время половодя, большая часть этой равнины покрывается водою, которою заливаются и сельскіе огороды. Тубольцы, правильнѣе Тубыльцы, означаетъ туземцы, имѣютъ нынѣ жителей обоего пола 836. Въ 1740 году въ селѣ считалось 30 дворовъ.
Переклад
ТУБІЛЬЦІ, село за 4 версти від Мошен, біля рукава річки Дніпра, головне русло якого відокремлене від села болотистою низиною завширшки 7 верст. Однак під час повені більша частина цієї рівнини вкривається водою, яка заливає й сільські городи. Тубольці, правильніше Тубильці, що означає «туземці», мають нині жителів обох статей 836. 1740 року в селі налічувалося 30 дворів.
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Святителя Николая, построена въ 1843 году помѣщикомъ, княземъ Михаиломъ Воронцовымъ. По штатамъ состоитъ въ 6-мъ классѣ; земли имѣетъ указную пропорцію. До 1843 года Тубольская церковь именовалась Покровскою, а Николаевскою переименована въ память того, что при построеніи ея употреблены нѣкоторые годные матеріалы отъ Мошенской Николаевской церкви, а также нѣкоторыя иконы. Въ визитѣ за 1740 и 1746 годы Мошенскаго деканата говорится, что въ Тубольцахъ церковь «здавна выбудована», и что построеніе тогда существовавшей дереваной церкви совершилось въ 1729 году безъ сомнѣнія на мѣсто болѣе древней, потому что тогдашній священникъ Стофанъ Григорьевичъ посвященъ въ Переяславлѣ къ Тубольской церкви 1-го января 1722 года. Слѣдовательно и въ этомъ году уже существовала церковь.
Переклад
Церква дерев’яна, на честь святителя Миколая, збудована 1843 року поміщиком, князем Михайлом Воронцовим. За штатами належить до 6-го класу; землі має указну пропорцію. До 1843 року церква в Тубільцях звалася Покровською, а Миколаївською її перейменовано на пам’ять того, що під час її будівництва використано деякі придатні матеріали з мошенської Миколаївської церкви, а також деякі ікони. У візиті Мошенського деканату за 1740 і 1746 роки говориться, що в Тубільцях церква «здавна выбудована» [здавна збудована], і що тодішню дерев’яну церкву збудовано 1729 року, безперечно, на місці давнішої, бо тодішнього священика Стофана Григор’євича висвячено в Переяславі до церкви в Тубільцях 1 січня 1722 року. Отже, і в тому році церква вже існувала.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 7 верст ≈ 7,5 км. Перерахунок наш.
Назва. «Тубольцы» — Тубільці.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Черкаський повіт, «Вотчинное имѣніе княгини Воронцовой.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 627–628. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/tubiltsi/