Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ТРИЛѢСЫ, село на почтовой Чигиринской дорогѣ, на 4 версты западнѣе села Любомірки, при опушкѣ Мотроненскаго лѣса. Жителей обоего пола 780; въ 1808 году считалось 533 въ 55 дворахъ. Село принадлежитъ двумъ братьямъ Безрадецкимъ (правосл.), полковнику Ивану, за коимъ числится 581 десятина земли при 102 рев. д. муж. пола и титуларному совѣтнику Василію, на земляхъ коего, пространствомъ въ 2779 десятинъ, живетъ 182 рев. душъ мужеска пола въ с. Трилѣсахъ, 200 въ деревнѣ Омельгородѣ и 60 въ Китайгородѣ. Въ половинѣ прошлаго вѣка Трилѣсы причислялись къ Чигиринскому старотству; къ концу же столѣтія. когда оно сдѣлалось, неизвѣстно намъ какимъ образомъ, частною собственностію съ Медведовскимъ ключемъ князя Антонія Яблоновскаго, послѣдняго изъ Поляковъ Чигиринскаго старосты, Трилѣсы, при распродажѣ Медведовскаго ключа, куплены поручикомъ Стефаномъ Богаевскимъ. Отъ него Цѣхоцкимъ, отъ этаго Николаемъ Рожнятовскимъ, отъ сего Ксаверіемъ Красносельскимъ; потомъ достались дочери послѣдняго Аннѣ, по мужу Мацѣвичь, отъ коей куплено въ 1840 году нынѣшними владѣльцами.
Переклад
ТРИЛІСИ, село на чигиринській поштовій дорозі, за 4 версти на захід від села Любомирки, на узліссі Мотронинського лісу. Жителів обох статей 780; 1808 року налічувалося 533 [жителі] в 55 дворах. Село належить двом братам Безрадецьким (правосл.): полковникові Іванові, за яким рахується 581 десятина землі при 102 рев. д. чол. статі, і титулярному радникові Василеві, на землях якого, площею 2779 десятин, живе 182 рев. душі чоловічої статі в с. Трилісах, 200 — у селі Омельгороді й 60 — у Китайгороді. У середині минулого століття Триліси належали до Чигиринського староства; а наприкінці століття, коли воно, невідомо нам яким чином, стало приватною власністю разом із Медведівським ключем князя Антонія Яблоновського, останнього з поляків чигиринського старости, Триліси під час розпродажу Медведівського ключа купив поручик Стефан Богаєвський. Від нього [їх купив] Цехоцький, від того — Микола Рожнятовський, від цього — Ксаверій Красносельський; потім вони дісталися дочці останнього Анні, у шлюбі Мацевич, у якої 1840 року їх купили нинішні власники.
Оригінал
Церковь первоначально была во имя великомученика Димитрія, построенная прихожанами въ 1779 году. По обветшаніи ея въ 1856 году построена нынѣшняя деревяная же издержками помѣщика и вмѣстѣ съ тѣмъ церковнаго старосты Василія Безрадецкаго, во имя Святителя Василія Великаго. По штатамъ она причислена къ 7-му классу; земли имѣетъ указную пропорцію.
Переклад
Церква спочатку була на честь великомученика Димитрія, збудована парафіянами 1779 року. Коли вона обвітшала, 1856 року коштом поміщика й водночас церковного старости Василя Безрадецького збудовано нинішню, теж дерев’яну, на честь святителя Василія Великого. За штатом вона належить до 7-го класу; землі має указну пропорцію.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 581 десятина ≈ 635 га; 2779 десятин ≈ 3036 га. Перерахунок наш.
Назва. «Трилѣсы» — Триліси.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Чигиринський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 696 · скан 696
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 696. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/trylisy-chyhyrynskyi/