Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ТРУШКИ, село при рѣкѣ Раставицѣ, не далеко отъ впаденія ея въ Рось; получило названіе по дворянской польской фамиліи герба Боньчи, которая пишется: «Изъ Трушекъ Трушковскіе» 1). Въ давнее время мѣсто, на которомъ раскинуто село, было покрыто лѣсомъ и камышемъ. Но въ началѣ прошлаго вѣка, какъ видно изъ актовъ, окрестности села считались уже степными. Въ 1740 году, въ Трушкахъ было 60 хатъ и до 400 жителей обоего пола. Нынѣ 2111 православныхъ, 15 римск. католиковъ и 16 евреевъ.
Переклад
ТРУШКИ, село на річці Роставиці, недалеко від її впадіння в Рось; дістало назву від польського шляхетського роду гербу Боньча, що пишеться: «З Трушок Трушковські» 1). У давнину місце, на якому розкинулося село, було вкрите лісом і очеретом. Але на початку минулого століття, як видно з актів, околиці села вже вважалися степовими. 1740 року в Трушках було 60 хат і до 400 жителів обох статей. Нині — 2111 православних, 15 римо-католиків і 16 євреїв.
Оригінал
Церковь во имя Святителя Василія великаго, деревяная, построена 1742 года на мѣсто древнѣйшей, описанной въ визитѣ 1740 года (Бѣлоц. декан.), которая существовала съ 1726 года. Въ этой же визитѣ значится, что въ началѣ прошлаго вѣка, священникомъ въ Трушкахъ былъ Романъ Миколаевичъ, посвященный въ Переяславлѣ и бывшій въ единеніи съ православно-каѳолическою церковію до 1737 года, въ которомъ, по настоянію старосты Бѣлоцерковскаго, впалъ въ унію. Нынѣшняя церковь починена въ 1858 году, расширена и покрашена. По штатамъ состоитъ въ 4 классѣ; земли имѣетъ 42 десятины съ хуторомъ въ лѣсу.
Переклад
Церква на честь Святителя Василія Великого, дерев’яна, збудована 1742 року на місці давнішої, описаної у візиті 1740 року (Білоц. декан.), яка існувала з 1726 року. У цій самій візиті зазначено, що на початку минулого століття священником у Трушках був Роман Миколаєвич, висвячений у Переяславі, який перебував у єдності з православно-кафолицькою церквою до 1737 року, коли на наполягання білоцерківського старости впав в унію. Теперішню церкву 1858 року полагоджено, розширено й пофарбовано. За штатами належить до 4-го класу; землі має 42 десятини з хутором у лісі.
Оригінал
См. Гербовникъ Нѣсецкаго.
Переклад
Див. Гербовник Несецького.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 42 десятини ≈ 45,9 га. Перерахунок наш.
Назва. «Трушки» — Трушки.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Васильківський повіт, «а) имѣніе графовъ Браницкихъ. Бѣлоцерковщина.»
- Сторінки
- 514 · скан 514
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 514. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/trushky/