Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ТРОСТИНКА село, въ прежнее время называлось Чмелевъ. Въ дарственной записи великаго князя Андрея Юрьевича, находится намекъ, что это село вмѣстѣ съ Васильковымъ, было надано Кіево-Печерскому монастырю. Другой впрочемъ документъ свидѣтельствуетъ, что въ 1432 году 15-го сентября, Сенько Грыдковичъ это село и другое Грыдковъ (съ такимъ названіемъ нынѣ нѣтъ села въ окрестностяхъ), выслуженное имъ у старосты Житомірскаго, отписалъ духовнымъ завѣщаніемъ чернцамъ монастыря Никольскаго пустыннаго. Въ 1600 году 23-го ноября игуменъ Никольскій, совмѣстно съ братіею, дѣлаетъ нѣкоего пана Филона Котельницкаго—слугу князя Яна Острожскаго, осадчимъ въ этомъ имѣніи, записывая ему дожизненно оное, съ тѣмъ однако условіемъ, чтобы подушній поборъ и судъ въ имѣніи принадлежали монастырю 1). Въ это время мѣста эти отъ бывшихъ въ краѣ безпорядковъ и опустошеній Литовскихъ и Татарскихъ, совершенно здѣлались безлюдными. Котельницкій, осадивши село, возбраняетъ монастырю собирать поборы и дѣлать судъ. Игуменъ призываетъ его на судъ воеводы, который въ 1602 году присылаетъ на мѣсто судій, и тѣ присуждаютъ по прежнему монастырю доходы и судъ. Котельницкій лишенъ дожизненнаго права, а Тростинка остается во владѣніи монастыря. Въ 1617 году губернаторъ (управляющій) Ольшанки—имѣнія въ то время князей Корецкихъ, какой-то панъ Злотопольскій, на основаніи господствовавшей тогда безурядицы, удалилъ вновь монаховъ отъ владѣнія Тростинкою. По жалобѣ сихъ послѣднихъ начался процесъ, который тянулся очень долго, но окончился въ верховномъ судѣ (трибуналѣ) въ пользу Никольскаго монастыря, которому возвращена Тростинка и приказано имѣніе это разграничить съ Ольшанкою князей Корецкихъ. Тростинка оставалась во владѣніи монастыря пустынно-Никольскаго до 1686 года, въ которомъ, когда по трактату Гримултовскому Кіевъ съ окрестностями оставленъ за Россіею, село это расположенное на правомъ берегу Стугны, а потому оставшееся въ границахъ Польши, присоединено къ старотству Бѣлоцерковскому, съ коимъ и поступило въ 1774 году по силѣ извѣстныхъ актовъ, гетману коронному Ксаверію Браницкому, а за измѣну отечеству его внука Ксаверія Владиславовича Браницкаго, конфисковано въ 1850 году въ казну. Село лежитъ между крутыхъ горъ въ глубокой долинѣ, по коей струится болотный ручеекъ Тростинка, или Раковка. Жителей обоего пола 1880 и 20 евреевъ.
Переклад
ТРОСТИНКА, село, у давніші часи називалося Чмелев. У дарчому записі великого князя Андрія Юрійовича є натяк, що це село разом із Васильковом було надане Києво-Печерському монастиреві. Втім, інший документ свідчить, що 15 вересня 1432 року Сенько Гридкович це село та інше — Гридков (села з такою назвою тепер в околицях немає), вислужене ним у житомирського старости, — відписав духовним заповітом ченцям Микільського пустинного монастиря. 23 листопада 1600 року микільський ігумен разом із братією робить такого собі пана Філона Котельницького — слугу князя Яна Острозького — осадчим у цьому маєтку, записуючи його йому довічно, однак із тією умовою, щоб подушний побір і суд у маєтку належали монастиреві 1). У той час ці місця через те, що в краї були литовські й татарські безлади та спустошення, зовсім обезлюдніли. Котельницький, осадивши село, забороняє монастиреві збирати побори й чинити суд. Ігумен викликає його на суд воєводи, який 1602 року присилає на місце суддів, і ті присуджують монастиреві, як і раніше, прибутки й суд. Котельницького позбавлено довічного права, а Тростинка залишається у володінні монастиря. 1617 року губернатор (управитель) Ольшанки — маєтку, що тоді належав князям Корецьким, — якийсь пан Злотопольський, користуючись безладдям, яке тоді панувало, знову усунув ченців від володіння Тростинкою. За скаргою цих останніх почався процес, що тягнувся дуже довго, але закінчився у верховному суді (трибуналі) на користь Микільського монастиря, якому повернено Тростинку й наказано розмежувати цей маєток з Ольшанкою князів Корецьких. Тростинка залишалася у володінні Пустинно-Микільського монастиря до 1686 року, коли за Гримултовським трактатом Київ з околицями залишено за Росією; тоді це село, розташоване на правому березі Стугни і тому залишене в межах Польщі, приєднано до Білоцерківського староства, разом із яким воно 1774 року на підставі відомих актів перейшло до коронного гетьмана Ксаверія Браницького, а 1850 року за зраду вітчизні його онука Ксаверія Владиславовича Браницького конфісковано до казни. Село лежить між крутих гір у глибокій долині, якою тече болотний струмочок Тростинка, або Раковка. Жителів обох статей 1880 і 20 євреїв.
Оригінал
Судъ оставлялъ въ тѣ времена для земскихъ владѣтелей значительный источникъ доходовъ, называемыхъ въ Литовскомъ статутѣ пересудомъ. Этотъ доходъ былъ двухъ родовъ: одинъ состоялъ изъ штрафовъ, судомъ назначаемыхъ, другой изъ выкладовъ, то есть изъ такихъ суммъ, когда жалобщикъ, по своей волѣ, клалъ предъ судомъ деньги, отказываясь отъ нихъ, если несправедливо жаловался и обязывая отвѣтчика платить равную сумму, въ случаѣ доказанной виновности.
Переклад
Суд становив у ті часи для земських власників значне джерело прибутків, які в Литовському статуті називаються пересудом. Цей прибуток був двох родів: один складався зі штрафів, що їх призначав суд, другий — із викладів, тобто з таких сум, коли скаржник із власної волі клав перед судом гроші, зрікаючись їх, якщо скаржився несправедливо, і зобов’язуючи відповідача сплатити рівну суму в разі доведеної провини.
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Рождества Христова, построена въ 1745 году, какъ значится въ визитѣ слѣдующаго года (Бѣлоцерковскаго деканата). Въ 1840 году она разширена и поднята на каменный фундаментъ. По штатамъ состоитъ въ 4-мъ классѣ; земли имѣетъ 69 десятинъ. Существовавшая до построенія нынѣшней церковь описана въ визитѣ 1740 года; причемъ построеніе ея отнесено къ 1725 году и объяснено, что приходъ ея составляли 30 хатъ въ Тростинкѣ и 70 въ Кодакѣ.
Переклад
Церква дерев’яна, на честь Різдва Христового, збудована 1745 року, як зазначено у візиті наступного року (Білоцерківського деканату). 1840 року її розширено й поставлено на кам’яний фундамент. За штатами належить до 4-го класу; землі має 69 десятин. Церкву, що існувала до побудови теперішньої, описано у візиті 1740 року; при цьому її побудову віднесено до 1725 року й пояснено, що її парафію становили 30 хат у Тростинці та 70 у Кодаку.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 69 десятин ≈ 75,4 га. Перерахунок наш.
Назва. «Тростинка» — Тростинка.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Васильківський повіт, «ВАСИЛЬКОВСКІЙ УѢЗДЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 488–489. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/trostynka/
