Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ТАЛАЛАИ, село при ручьѣ Котляркѣ между Люлинцами и Станиловкою въ 3-хъ верстахъ отъ каждаго изъ этихъ селъ. Жителей обоего пола: православныхъ 574, римскихъ католиковъ 60, евреевъ 26; земли 1322 десятины. Двѣ трети села принадлежитъ Францу Станиславичу Заньковскому (лат. исп. род. 1792 года), а одна Каэтану Міончинскому. По преданію народному село прежде называлось Тимолаевымъ хуторомъ, а также хуторомъ Присовскимъ. Въ полуторѣ верстѣ отъ села къ сѣверо-западу находится колодезь или криница подъ названіемъ Присовская, пользующаяся у окрестныхъ жителей набожнымъ уваженіемъ. Къ ней стекаются лѣтомъ набожные жители и пользуются водою изъ нея для исцѣленія въ болѣзняхъ. На мѣстѣ, гдѣ этотъ колодезь, по преданію, было большое село Приса, которое уничтожено Татарами или Поляками. Надъ колодеземъ была прежде каплица съ образомъ Божія Матери, которая отъ времени уничтожилась. Въ этомъ колодезѣ, по тому же преданію, спрятана богатая утварь Присовской церкви. Дѣйствительно при очищеніи колодезя и въ настоящее время попадались металлическіе обломки церковныхъ вещей. Если въ самомъ дѣлѣ въ колодезѣ этомъ было что нибудь сокрыто: то безъ сомнѣнія уже давно вынуто. Осталось только молва. Есть дворянская фамилія Присовскихъ.
Переклад
ТАЛАЛАЇ, село над струмком Котляркою, між Люлинцями та Станилівкою, за 3 версти від кожного з цих сіл. Жителів обох статей: православних 574, римо-католиків 60, євреїв 26; землі 1322 десятини. Дві третини села належать Францові Станіславичу Заньковському (лат. віросп., нар. 1792 р.), а одна — Каетанові Міончинському. За народним переказом, село раніше називалося Тимолаєвим хутором, а також хутором Присовським. За півтори версти від села на північний захід є колодязь, або криниця, що зветься Присовською й користується в навколишніх жителів побожною шаною. Улітку до неї сходяться побожні жителі й беруть із неї воду, щоб зцілятися від хвороб. На місці, де цей колодязь, за переказом, було велике село Приса, яке знищили татари або поляки. Над колодязем колись була каплиця з образом Божої Матері, що з часом зникла. У цьому колодязі, за тим самим переказом, сховано багате начиння присовської церкви. Справді, під час чищення колодязя й тепер траплялися металеві уламки церковних речей. Якщо в цьому колодязі справді було щось сховане, то, безперечно, його вже давно вийнято. Лишилася тільки поголоска. Є дворянський рід Присовських.
Оригінал
Церковь Свято-Покровская, деревяная, 7-го класса; земли имѣетъ 38 десятинъ.
Переклад
Церква Свято-Покровська, дерев’яна, 7-го класу; землі має 38 десятин.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 1322 десятини ≈ 1444 га; 38 десятин ≈ 41,5 га. Перерахунок наш.
Назва. «Талалаи» — Талалаї.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Бердичівський повіт, «Погребищское имѣніе.»
- Сторінки
- 267 · скан 267
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 267. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/talalai/