Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ТАЙНИЦА, село при рѣчкѣ Молочной, въ 6-ти верстахъ выше м. Пятигоръ. Жителей обоего пола 725; земли 2370 десятинъ. Тайница отъ Ледуховскаго поступила къ Закревскому, продавшему ее Игнатію Свидерскому, коего покойный сынъ Петръ продалъ въ 1848 году Леонарду Мадейскому. Въ Тайницѣ обращаютъ на себя вниманіе развалины какого-то каменнаго строенія въ дубовомъ лѣсу близъ дороги въ Горошковъ. Это—неоконченный домъ, строившійся покойнымъ помѣщикомъ Петромъ Свидерскимъ, въ размѣрахъ, превышавшихъ средства незначительнаго помѣщика.

Переклад

ТАЙНИЦЯ, село над річкою Молочною, за 6 верст вище м. П’ятигір. Жителів обох статей 725; землі 2370 десятин. Тайниця від Ледуховського перейшла до Закревського, який продав її Ігнатію Свидерському, чий покійний син Петро 1848 року продав її Леонардові Мадейському. У Тайниці привертають увагу руїни якоїсь кам’яної будівлі в дубовому лісі біля дороги на Горошків. Це — недобудований будинок, який зводив покійний поміщик Петро Свидерський у розмірах, що перевищували статки дрібного поміщика.

Оригінал

Церковь во имя Евангелиста Луки, деревяная, 7-го класса; земли имѣетъ 35 десятинъ, построена въ 1748 году.

Переклад

Церква на честь євангеліста Луки, дерев’яна, 7-го класу; має 35 десятин землі, збудована 1748 року.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 6 верст ≈ 6,4 км; 2370 десятин ≈ 2589 га; 35 десятин ≈ 38,2 га. Перерахунок наш.

Назва. «Тайница» — Тайниця.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
Сторінки
452 · скан 452
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 452. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/tainytsia/