Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ГОРОШКОВЪ, село при истокахъ рѣчки Молочной, отъ села Тайницы въ 2-хъ верстахъ. Къ западу отъ села идетъ возвышенность, служащая раздѣленіемъ водъ Днѣпра и Буга. Жителей обоего пола 963; земли 2387 десятинъ. Въ прошломъ вѣкѣ село принадлежало къ Тетіевщинѣ. Отъ графини Ледуховской, Горошковъ съ Крывчункою и Тайницею купленъ въ 1812 году Игнатіемъ Свидерскимъ, имѣвшимъ въ немъ свою резиденцію. По смерти его изъ 3-хъ сыновей его, Горошковъ достался старшему Вильгельму, а по смерти сего, въ 1845 году единственной его дочери Вандѣ, вышедшей замужъ за Болеслава Мощинскаго или Мощенскаго 1).
Переклад
ГОРОШКІВ, село біля витоків річки Молочної, за 2 версти від села Тайниці. На захід від села тягнеться височина, що розділяє води Дніпра і Бугу. Жителів обох статей 963; землі 2387 десятин. У минулому [XVIII] столітті село належало до Тетіївщини. Від графині Ледуховської Горошків разом із Кривчункою і Тайницею 1812 року купив Ігнатій Свидерський, який мав тут свою резиденцію. Після його смерті з 3 його синів Горошків дістався старшому, Вільгельмові, а після смерті того, 1845 року, — його єдиній доньці Ванді, що вийшла заміж за Болеслава Мощинського, або Мощенського 1).
Оригінал
Церковь во имя Іоанна Богослова, дубовая, 6-го класса; земли имѣетъ 42 десятины; построена 1746 года на возвышенномъ мѣстѣ, очень издалека видимомъ. Церковь считается по актамъ построенною de nova radice, и первымъ священникомъ, въ актахъ Радомысльской Консисторіи, названъ Василій Чайковскій; но по сохранившемуся у жителей преданію, до руинъ, была въ Горошковѣ другая церковь, стоявшая на противоположной горѣ въ 200 сажен. на югъ отъ нынѣшней, близъ западнаго въѣзда въ село, гдѣ и нынѣ часто выкапываютъ кости человѣческія. При Горошковской церкви священствовалъ съ октября 1815 по 1831 годъ отецъ пишущаго эти строки Іоаннъ Похилевичъ, умершій отъ холеры въ августѣ 1831 года въ селѣ Литвиновкѣ, куда онъ поѣхалъ, совершенно здоровымъ, погребать своего родственника.
Переклад
Церква на честь Іоанна Богослова, дубова, 6-го класу; має 42 десятини землі; збудована 1746 року на підвищеному місці, яке видно дуже здалеку. За актами церква вважається збудованою de nova radice [з нового кореня, тобто наново], а першим священником в актах Радомишльської консисторії названо Василія Чайковського; але, за переказом, що зберігся серед жителів, до руїн у Горошкові була інша церква, яка стояла на протилежній горі, за 200 сажнів на південь від теперішньої, біля західного в’їзду в село, де й тепер часто викопують людські кістки. При горошківській церкві з жовтня 1815 по 1831 рік священствував батько автора цих рядків Іоанн Похилевич, який помер від холери в серпні 1831 року в селі Литвинівці, куди поїхав цілком здоровим ховати свого родича.
Оригінал
О фамиліи Мощинскихъ кромѣ замѣтки нашей на стран. 370, см. въ Вѣстникѣ Югозападной Россіи за мартъ мѣсяцъ 1863 года стран. 43. По выкупному договору 1863 года крестьяне, при содѣйствіи правительства пріобрѣли въ собственность 1115 десятинъ земли за 53,978 руолей.
Переклад
Про родину Мощинських, крім нашої примітки на стор. 370, див. «Вестник Юго-Западной России» за березень 1863 року, стор. 43. За викупним договором 1863 року селяни за сприяння уряду придбали у власність 1115 десятин землі за 53 978 рублів.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, сажень — близько 2,13 м, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 2387 десятин ≈ 2608 га; 42 десятини ≈ 45,9 га; 200 сажнів ≈ 427 м; 1115 десятин ≈ 1218 га. Перерахунок наш.
Назва. «Горошковъ» — Горошків.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 452 · скан 452
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 452. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/horoshkiv/
