Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
СИНЯВА, село на правой сторонѣ рѣки Роси, на почвѣ песчаной смѣшанной съ черноземомъ. Окружено съ трехъ сторонъ чернымъ лѣсомъ. Только съ востока на рѣку и ея луга открытый видъ. Жителей обоего пола: православныхъ 1845, лат. 33. Это древній городъ Синелецъ; между тѣмъ преданіе говоритъ, что до татарскихъ нашествій Синява называлась Стрынявою и была значительнымъ городомъ. Въ подтвержденіе своихъ словъ, жители указываютъ на древній замокъ съ земляными валами и рвами, подлѣ Воскресенской церкви. Прибавляютъ, что въ этомъ замкѣ собирались окрестные жители во время татарскихъ нашествій и здѣсь защищались. Близъ города въ 2-хъ верстахъ на югъ, въ лѣсу, по томуже преданію, былъ до татарскаго нашествія монастырь, вѣроятно тотъ самый, въ который, въ 1123 году заточенъ былъ митрополитомъ Никитою еретикъ Димитрій, отвергавшій церковные уставы. Мѣсто, на коемъ онъ находился, указываемое жителями и называемое монастырищемъ, заросло уже лѣсомъ; но слѣды монастырской земляной ограды (окопа) и въѣздъ въ монастырь примѣтны еще. Синява замѣчательна еще тѣмъ, что близъ нея, въ урочищѣ Божія гора, графъ Александръ Браницкій, коего супруга изъ Голынскихъ, отказалась отъ православія, предполагаетъ устроить на большую ногу свою резиденцію. Теперь пока устраиваютъ только парки и оранжереи и идетъ переписка о разрѣшеніи построить папскую церковь.
Переклад
СИНЯВА, село на правому березі річки Росі, на піщаному ґрунті, змішаному з чорноземом. З трьох боків оточене чорним [листяним] лісом. Лише зі сходу відкритий вид на річку та її луки. Жителів обох статей: православних 1845, латинників 33. Це давнє місто Синелець; водночас переказ говорить, що до татарських навал Синява звалася Стринявою і була значним містом. На підтвердження своїх слів жителі вказують на давній замок із земляними валами й ровами біля Воскресенської церкви. Додають, що в цьому замку під час татарських навал збиралися жителі навколишніх місць і тут оборонялися. Поблизу міста, за 2 версти на південь, у лісі, за тим самим переказом, до татарської навали був монастир — імовірно, той самий, до якого 1123 року митрополит Никита заточив єретика Димитрія, що відкидав церковні устави. Місце, де він стояв, яке показують жителі й називають монастирищем, уже заросло лісом; але сліди монастирської земляної огорожі (окопу) і в’їзд до монастиря ще помітні. Синява примітна ще й тим, що поблизу неї, в урочищі Божія гора, граф Олександр Браницький, чия дружина, з роду Голинських, відмовилася від православ’я, має намір з великим розмахом облаштувати свою резиденцію. Поки що влаштовують лише парки й оранжереї і триває листування про дозвіл збудувати папську [католицьку] церкву.
Оригінал
Въ настоящее время въ Синявѣ двѣ церкви: Воскресенская и Николаевская, обѣ ветхія, деревяныя и 5-го класса. Первая построена, какъ значится въ визитѣ 1740 года (Бѣлоц. декан.), въ 1710 году; земли имѣетъ 47 десятинъ. Другая, какъ видно изъ той же визиты, въ 1730 году на мѣсто сожженой татарами. Но судя по надписи на одной изъ сохранившихся иконъ, Николаевская церковь существовала уже въ 1665 году; земли имѣетъ 39 десятинъ.
Переклад
Нині в Синяві дві церкви: Воскресенська й Миколаївська, обидві ветхі, дерев’яні й 5-го класу. Першу збудовано 1710 року, як зазначено у візиті 1740 року (Білоцерк. декан.); землі має 47 десятин. Другу, як видно з тієї самої візити, — 1730 року на місці спаленої татарами. Але, судячи з напису на одній зі збережених ікон, Миколаївська церква існувала вже 1665 року; землі має 39 десятин.
Оригінал
Въ 2-хъ верстахъ отъ Синявы выше по рѣкѣ Роси и ручьѣ Салихѣ, находится древняя Камянка, называемая также Розгребнымъ, причисленная къ Николаевской церквѣ. Въ ней устроенъ экономическій фольварокъ, винокуренный заводъ, запасные магазины съ хлѣбомъ. Особенно зимою умножается число здѣсь живущихъ людей. Многія строенія здѣсь каменныя. Жителей 160.
Переклад
За 2 версти від Синяви, вище по річці Росі й струмку Салиха, лежить давня Кам’янка, яку називають також Розгребним; вона приписана до Миколаївської церкви. У ній облаштовано економічний фільварок, гуральню, запасні магазини [комори] з хлібом. Особливо взимку людей, що тут живуть, стає більше. Багато будівель тут кам’яні. Жителів 160.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 47 десятин ≈ 51,3 га; 39 десятин ≈ 42,6 га. Перерахунок наш.
Назва. «Синява» — Синява.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Васильківський повіт, «а) имѣніе графовъ Браницкихъ. Бѣлоцерковщина.»
- Сторінки
- 522 · скан 522
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 522. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/syniava/