Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
СТАРАЯ-БУДА, село въ 10-ти верстахъ къ сѣверо-западу отъ города Звенигородки, при безъименномъ ручейкѣ. Село получило названіе какъ свидѣтельствуютъ древнія насыпи золы оттого, что съ незапамятныхъ временъ существовалъ здѣсь поташный заводъ, называемый по Малороссійски Будою. При владѣніи имѣніемъ графа Браницкаго въ концѣ прошлаго вѣка, было построено нѣсколько новыхъ будъ, для выдѣлки поташа, который уже давно не производится по истребленіи лѣсовъ. Жителей обоего пола въ Будѣ вмѣстѣ съ деревнею Росоховаткою или Александровкою, которая исключительно населена шляхтою православною 521; земли 1561 десятина, въ томъ числѣ только 300 десятинъ лѣса. Селеніе принадлежало служившему при графѣ Браницкомъ Антону Осиповичу Радзѣевскому, котораго вдова и сынъ Александръ въ 1847 году продала Нарцису Каленскому, по смерти коего нынѣ принадлежитъ вдовѣ и дѣтямъ послѣдняго вмѣстѣ съ небольшимъ имѣніемъ (176 рев. душъ) въ Овручскомъ уѣздѣ.
Переклад
СТАРА БУДА, село за 10 верст на північний захід від міста Звенигородки, біля безіменного струмочка. Як засвідчують давні насипи попелу, село дістало назву від того, що тут з незапам’ятних часів існував поташний завод, який по-малоросійськи називали будою. Коли маєтком володів граф Браницький, наприкінці минулого століття збудували кілька нових буд для виробництва поташу, якого вже давно не виробляють, відколи винищено ліси. Жителів обох статей у Буді разом із селом Росоховаткою, або Александровкою, населеним виключно православною шляхтою, 521; землі 1561 десятина, з них лише 300 десятин лісу. Поселення належало Антонові Осиповичу Радзеєвському, що служив при графові Браницькому; 1847 року вдова і син його Олександр продали поселення Нарцисові Каленському, після смерті якого воно нині належить удові й дітям останнього разом із невеликим маєтком (176 ревізьких душ) в Овруцькому повіті.
Оригінал
Церковь Успенская, деревяная, 7-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена за 100 лѣтъ и уже обветшала.
Переклад
Церква Успенська, дерев’яна, 7-го класу; землі має указну пропорцію; збудована 100 років тому й уже стала ветхою.
Оригінал
Къ ней причислена деревня Дубровка, въ 3-хъ верстахъ отстоящая и принадлежащая къ Лысянскому имѣнію. Жителей въ ней обоего пола 355. Основана въ 1826 году.
Переклад
До неї приписано село Дубровка, що лежить за 3 версти й належить до лисянського маєтку. Жителів у ньому обох статей 355. Засноване 1826 року.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 10 верст ≈ 10,7 км; 1561 десятина ≈ 1705 га; 300 десятин ≈ 328 га; 3 версти ≈ 3,2 км. Перерахунок наш.
Назва. «Старая-Буда» — Стара Буда.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Звенигородський повіт, «Имѣнія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 400 · скан 400
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 400. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/stara-buda/