Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЦЕСАРСКАЯ СЛОБОДА, село тянется надъ Днѣпромъ непосредственно за селомъ Змагайловкою. Болотистый ручей, перерѣзывающій село называется Сага. Отдѣльные части села носятъ названія: Сикавка, Забродье, Ланивка, Пирховка, Кутузлуевъ. Жителей обоего пола 2183; въ 1741 году считалось 150 дворовъ и до 1000 душъ. По преданію село прежде находилось при самомъ берегѣ Днѣпра, тамъ гдѣ и нынѣ примѣтны признаки жилищъ и называлось Секавою 1). Жители переселились въ нынѣшнюю мѣстность отъ распространенія тамъ опустошительныхъ песковъ, засыпавшихъ ихъ усадьбы. О нынѣшнемъ названіи села жители разсказываютъ слѣдующее: на томъ мѣстѣ, гдѣ теперь село, проходилъ когда-то цесарь, останавливался тамъ съ войскомъ лагеремъ, выкопалъ колодезъ и нынѣ существующій, здѣсь умеръ и погребенъ тамъ, гдѣ нынѣ сельское кладбище съ могилою, называемою цесарскою, а войско его возвратилось домой. Когда изъ Секавы стали переселяться люди въ эту мѣстность, то назвали ее Цесарскою слободою. Вода въ колодезѣ ежегодно освящается въ четвергъ предъ пятидесятницею при стеченіи множества народа изъ окрестныхъ селъ. Въ это время въ селѣ бываетъ торгъ. Близъ Цесарской слободы примѣтны правильные земляные насыпи, свидѣтельствующіе о какихъ то военныхъ дѣйствіяхъ. Есть также нѣсколько могилъ.
Переклад
ЦЕСАРСЬКА СЛОБОДА [нині Слобода], село тягнеться над Дніпром одразу за селом Змагайлівкою. Болотистий струмок, що перетинає село, називається Сага. Окремі частини села мають назви: Сикавка, Заброддя, Ланивка, Пирховка, Кутузлуєв. Жителів обох статей 2183; 1741 року налічувалося 150 дворів і до 1000 душ. За переказом, село колись стояло над самим берегом Дніпра, там, де й тепер помітні сліди осель, і називалося Секавою 1). Жителі переселилися на теперішнє місце через те, що там поширилися спустошливі піски, які засипали їхні садиби. Про теперішню назву села жителі розповідають таке: там, де тепер село, колись проходив цесар, зупинявся там табором із військом, викопав криницю, що існує й нині, тут помер і похований там, де тепер сільське кладовище з могилою, яку називають цесарською, а його військо повернулося додому. Коли із Секави люди почали переселятися в цю місцевість, то назвали її Цесарською слободою. Воду в криниці щороку освячують у четвер перед П’ятдесятницею при великому збігу народу з навколишніх сіл. У цей час у селі буває торг. Біля Цесарської слободи помітні правильні земляні насипи, що свідчать про якісь воєнні дії. Є також кілька могил.
Оригінал
Церковь Успенская, деревяная, построена 1772 года, а въ 1842 и 1851 г. починена, покрыта желѣзомъ и покрашена. Колокольня совмѣстно съ церковью. О прежней церкви, подъ именемъ Секавской, въ визитахъ за 1741 и 1746 годы Мошенскаго деканата говорится, какъ издавна существующей. Въ прошломъ столѣтіи при ней священствовали одинъ за другимъ: Васисій Гаркавый, Иванъ Голомшивый и Ѳеодоръ Кабанъ, всѣ, судя по фамиліямъ, выбранные изъ мѣстныхъ жителей. По новымъ штатамъ церковь эта отнесена къ 4-му классу; земли имѣетъ 57 дес.
Переклад
Церква Успенська, дерев’яна, збудована 1772 року, а 1842 і 1851 р. полагоджена, покрита залізом і пофарбована. Дзвіниця суміщена з церквою. Про попередню церкву, під назвою Секавської, у візитах Мошенського деканату за 1741 і 1746 роки говориться як про таку, що існує здавна. У минулому столітті при ній священствували один за одним: Васисій Гаркавий, Іван Голомшивий і Феодор Кабан, усі, судячи з прізвищ, обрані з місцевих жителів. За новими штатами ця церква віднесена до 4-го класу; землі має 57 дес.
Оригінал
Близъ города Лодзи въ Польшѣ есть мѣстечко Секава, гдѣ недавно открытъ каменный уголь. Незнаемъ, есть-ли какое сходство въ мѣстоположеніи обѣихъ мѣстностей; но думаемъ, что названіе заимствовано одною изъ нихъ отъ другой.
Переклад
Поблизу міста Лодзі в Польщі є містечко Секава, де недавно відкрито кам’яне вугілля. Не знаємо, чи є якась схожість у розташуванні обох місцевостей; але думаємо, що назву одна з них запозичила від другої.
Примітки до перекладу
Назва. «Цесарская Слобода» — Слобода. Тепер — село Слобода (1913 р. перейменоване на Царську Слободу, 1923 р. — на Червону Слободу, до 2024 р. — Червона Слобода).
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Черкаський повіт, «Селенія, состоявшія въ бывшемъ Черкаскомъ старотствѣ, а нынѣ причисленныя къ Черкаскому округу государственныхъ имуществъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 618–619. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/sloboda-cherkaskyi/