Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ГЕРМАНОВСКАЯ СЛОБОДА село по обѣимъ сторонамъ рѣки Красны въ 3-хъ верстахъ ниже мѣстечка. Жителей обоего пола: православныхъ 1593, римскихъ 10, евреевъ 28, въ 250 дворахъ. Въ 1792 году считалось въ 77 дворахъ 518 мужеска и 483 женска пола жителей. Земли въ имѣніи 3828 десятинъ. Въ настоящее время слобода принадлежитъ отставному маіору Павлу Акимовичу Гудимъ-Левковичу, купившему это имѣніе въ 1857 году отъ Михаила Ивановича Бутовича.

Переклад

ГЕРМАНІВСЬКА СЛОБОДА, село по обидва боки річки Красної, за 3 версти нижче містечка [Германівки]. Жителів обох статей: православних 1593, римських [католиків] 10, євреїв 28, у 250 дворах. 1792 року в 77 дворах налічувалося 518 жителів чоловічої і 483 жіночої статі. Землі в маєтку 3828 десятин. Нині слобода належить відставному майорові Павлові Акимовичу Гудим-Левковичу, який купив цей маєток 1857 року в Михайла Івановича Бутовича.

Оригінал

Церковь во имя Покрова пресвятыя Богородицы, послѣ заселенія слободы заложена въ первый разъ около 1728 года, какъ свидѣтельствуетъ визита, здѣланная въ 1759 году Семеномъ Колтуновскимъ, деканомъ Бѣлоцерковскимъ 1). Настоящая церковь изъ сосноваго дерева, уже другая, перестроенная въ 1748 году. Ее закладывалъ и святилъ Василій Андреевскій, тогдашній деканъ Каневскій. По штатамъ она отнесена къ 5-му классу; земли имѣетъ 46 десятинъ.

Переклад

Церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці після заселення слободи вперше заклали близько 1728 року, як свідчить візита, проведена 1759 року Семеном Колтуновським, білоцерківським деканом 1). Теперішня церква із соснового дерева — уже друга, перебудована 1748 року. Її закладав і святив Василь Андреєвський, тодішній канівський декан. За штатами її віднесено до 5-го класу; землі має 46 десятин.

Оригінал

При церкви этой священствовалъ Мойсей Леонтовичъ, посвященный 18-го февраля 1728 года за границею, въ Переяславлѣ, епископомъ Іоакинѳомъ. Потомъ въ 1737 году принужденъ былъ, по настоянію графа Францишка Тарновскаго, взять въ Львовѣ инсталляцію уніатскаго митрополита и принять унію.

Переклад

При цій церкві священиком був Мойсей Леонтович, висвячений 18 лютого 1728 року за кордоном, у Переяславі, єпископом Іоакинфом. Потім, 1737 року, він мусив на вимогу графа Францишка Тарновського взяти у Львові інсталяцію від уніатського митрополита й прийняти унію.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 3828 десятин ≈ 4182 га; 46 десятин ≈ 50,3 га. Перерахунок наш.

Назва. «Германовская Слобода» — Слобідка. Тепер — село Слобідка в Обухівському районі (до 1946 р. — Германівська Слобідка).

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.

«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.

«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Київський повіт, «ИМѢНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ ЧАСТНЫМЪ ЛИЦАМЪ.»
Сторінки
66 · скан 66
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 66. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/slobidka/