Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ГРИГОРОВКА село въ 3-хъ верстахъ ниже слободы по рѣкѣ Краснѣ, между высокими горами. Жителей обоего пола въ 84 дворахъ безъ Матяшовки 511. Земли совмѣстно съ деревнею одного владѣнія Леоновкою 2276 десятинъ. Въ 1740 году было только 30 дворовъ, да въ Матяшовкѣ 11. Въ 1792 году въ Григоровкѣ 30 дворовъ, въ Матяшовкѣ 29, а жителей обоего пола въ обоихъ мѣстахъ 315 муж. и 304 жен. пола. Въ прошломъ вѣкѣ Григоровка съ Гусачовкою принадлежали къ Бѣлоцерковскому старотству; но къ концу вѣка уже считалось дѣдичнымъ Казиміра Милевскаго, шамбеляна его королевской мосци. Въ текущемъ вѣкѣ до 1852 года составляло вотчинное имѣніе зятя его Маврикія Комаровича, а нынѣ принадлежитъ зятю послѣдняго Льву Модзелевскому. Но при составленіи уставной грамоты состоялся выкупной договоръ, по коему крестьяне за 475 десятинъ земли заплатятъ 22,516 р., да деревни Леоновки за 256 десятинъ 12107 руб. Матяшовка отдѣляется отъ Григоровки только рѣкою. Жителей въ ней обоего пола въ 50 дворахъ 400. Земли съ деревнею Антоновкою, составляющею одно имѣніе 1910 десятинъ. Принадлежитъ генералу Владиміру Григорьевичу Глазенапъ, который былъ женатъ первымъ бракомъ съ дочерью Казиміра Милевскаго. (Другой разъ былъ женатъ на Неклюдовой. Нынѣ вдовъ, имѣетъ два сына. Живетъ большею частію въ Москвѣ).
Переклад
ГРИГОРІВКА, село за 3 версти нижче слободи [Германівської] на річці Красній, між високими горами. Жителів обох статей — 511 у 84 дворах, не рахуючи Матяшовки. Землі разом із селом Леоновкою, що належить тому самому власникові, 2276 десятин. 1740 року було лише 30 дворів, та ще в Матяшовці 11. 1792 року в Григорівці було 30 дворів, у Матяшовці 29, а жителів обох статей в обох місцях — 315 чоловічої і 304 жіночої статі. Минулого століття Григорівка з Гусачівкою належали до Білоцерківського староства; але під кінець століття [село] вже вважалося дідичним [спадковим] маєтком Казимира Мілевського, шамбеляна його королівської мосці. У нинішньому столітті до 1852 року воно було вотчинним маєтком його зятя Маврикія Комаровича, а нині належить зятеві останнього Левові Модзелевському. Проте під час складання уставної грамоти укладено викупну угоду, за якою селяни заплатять за 475 десятин землі 22 516 руб., а [селяни] села Леоновки за 256 десятин — 12 107 руб. Матяшовка відокремлена від Григорівки лише річкою. Жителів обох статей у ній — 400 у 50 дворах. Землі разом із селом Антоновкою, з яким вона становить один маєток, 1910 десятин. Належить генералові Володимирові Григоровичу Глазенапу, який першим шлюбом був одружений з дочкою Казимира Мілевського. (Удруге був одружений з Неклюдовою. Нині вдівець, має двох синів. Живе здебільшого в Москві.)
Оригінал
Церковь во имя Рождества Христова, деревянная, существовала въ селеніи Григоровкѣ, какъ записано въ визитахъ ab antiquo—съ незапамятныхъ временъ. Нынѣ существующая, дубовая, построена 1722 года, при священникѣ Іоаннѣ Базилевичѣ, посвященномъ къ ней въ Переяславлѣ въ томъ же 1722 году, а въ 1737 году инсталлюванномъ въ Уневѣ уніатскимъ митрополитомъ. Она фундаментально исправлена стараніемъ нынѣшняго священника Ѳеодосія Шереметинскаго въ 1846 году. По штатамъ причислена къ 6-му классу; земли имѣетъ 36 десятинъ.
Переклад
Церква на честь Різдва Христового, дерев’яна, існувала в селі Григорівці, як записано у візитах, ab antiquo — з незапам’ятних часів. Нинішня, дубова, збудована 1722 року за священика Іоанна Базилевича, висвяченого до неї в Переяславі того ж 1722 року, а 1737 року інстальованого в Уневі уніатським митрополитом. Її ґрунтовно відремонтовано 1846 року старанням нинішнього священика Феодосія Шереметинського. За штатом вона зарахована до 6-го класу; землі має 36 десятин.
Оригінал
Къ Григоровскому приходу причислена деревня Леоновка, въ 10-ти верстахъ отстоящая, среди плодородной степи. Жителей въ ней обоего пола 234. Деревня эта образована переселеніемъ въ 1840 году части жителей села Григоровки и названа по имени умершаго сына Маврикія Комаровича Леона.
Переклад
До григорівської парафії приписано село Леоновка, що лежить за 10 верст, серед родючого степу. Жителів обох статей у ньому 234. Це село утворене 1840 року переселенням частини жителів села Григорівки й назване на ім’я померлого сина Маврикія Комаровича — Леона.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 2276 десятин ≈ 2487 га; 475 десятин ≈ 519 га; 256 десятин ≈ 280 га; 1910 десятин ≈ 2087 га. Перерахунок наш.
Назва. «Григоровка» — Григорівка.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Вотчинне» маєток. Маєток у повній спадковій власності поміщика.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «ИМѢНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ ЧАСТНЫМЪ ЛИЦАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 66–67. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/hryhorivka/