Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

СКИБИНЦЫ, село въ 8-ми верстахъ отъ Тетіева, при впаденіи рѣчки Роськи въ Рось. Называется еще Лѣсными, для различія отъ Скибинецъ на Орѣховаткѣ въ Сквирскомъ уѣздѣ. Жителей обоего пола 1105, въ томъ числѣ раскольниковъ и римскихъ католиковъ 38 и евреевъ 4. Резиденція помѣщика Леонарда Мадейскаго, которому принадлежатъ кромѣ Скибинецъ, въ Таращанскомъ уѣздѣ слѣдующія села: Зрайки, Жидовчикъ и Тайница и въ Бердичевскомъ: Овечане и Новая-Гребля, всего до 2476 ревизскихъ душъ и до 14,326 десятинъ земли. Въ самомъ селеніи Скибинцахъ земли 1878. Отъ графа Островскаго въ 1800 году, Скибинцы, Жидовчикъ и Зрайки куплены Людвикомъ Порай-Модейскимъ, отцемъ нынѣшняго владѣльца Леонарда (латин. испов., былъ уѣзднымъ и губернскимъ предводителемъ дворянства присутствовалъ при коронаціи Государя Императора; имѣетъ трехъ сыновъ: Леона род. 1846, Владиміра род. 1849 и Адама род. 1850 г.). Скибинцы примѣчательны большими каменными постройками: владѣльческаго дома, конюшень съ башнями и заводовъ: кирпичнаго, винокуреннаго и сахарнаго.

Переклад

СКИБИНЦІ, село за 8 верст від Тетієва, при впадінні річки Роськи в Рось. Називається ще Лісними, щоб відрізняти від Скибинців на Оріховатці в Сквирському повіті. Жителів обох статей 1105, зокрема розкольників і римо-католиків 38 та євреїв 4. Резиденція поміщика Леонарда Мадейського, якому, крім Скибинців, належать у Таращанському повіті такі села: Зрайки, Жидовчик [нині Степове] і Тайниця, а в Бердичівському — Овечане й Нова Гребля, разом до 2476 ревізьких душ і до 14 326 десятин землі. У самому селі Скибинцях землі 1878 [десятин]. Від графа Островського 1800 року Скибинці, Жидовчик і Зрайки купив Людвік Порай-Модейський, батько теперішнього власника Леонарда (латин. віросп., був повітовим і губернським предводителем дворянства, був присутній на коронації Государя Імператора; має трьох синів: Леона, нар. 1846, Володимира, нар. 1849, і Адама, нар. 1850 р.). Скибинці примітні великими кам’яними будівлями: панського будинку, стаєнь із вежами та заводів — цегельні, гуральні й цукроварні.

Оригінал

Церковь Свято-Покровская, каменная, съ такою же колокольнею; построена въ 1825 году нынѣшнимъ помѣщикомъ на мѣстѣ сгорѣвшей прежней деревяной. По штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ указную пропорцію. Прежняя церковь, какъ значится въ визитѣ 1741 года Тетіевскаго деканата, была построена 1728 года и была покрыта соломенною крышей. Прихожанъ имѣла 30 дворовъ.

Переклад

Церква Свято-Покровська, кам’яна, з такою самою дзвіницею; збудована 1825 року теперішнім поміщиком на місці згорілої попередньої, дерев’яної. За штатами віднесена до 5-го класу; землі має в указній пропорції. Попередня церква, як зазначено у візиті тетіївського деканату за 1741 рік, була збудована 1728 року й мала солом’яну покрівлю. Парафіян мала 30 дворів.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 8 верст ≈ 8,5 км; 326 десятин ≈ 356 га. Перерахунок наш.

Назва. «Скибинцы» — Скибинці.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
Сторінки
451 · скан 451
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 451. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/skybyntsi-tarashchanskyi/