Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ШУЛЯКИ, село на границѣ Таращанскаго уѣзда съ Липовецкимъ, при горскомъ Тикичѣ, въ который близъ села впалъ ручей Поставъ, въ 5-ти верстахъ отъ Пугачевки. Жителей обоего пола 859, въ числѣ коихъ 120 шляхты, исповѣдующей латинство; земли 2560 десятинъ. Резиденція помѣщика Ивана Даниловича Котовича, которому также принадлежали села: Дзвѣняча, Михайловка, часть села Житникъ—въ Таращанскомъ и село Харьковка въ Уманскомъ уѣздѣ. Близъ села, на поляхъ, много древнихъ могилъ (35). Шуляки въ прошломъ вѣкѣ принадлежали къ Тетіевщинѣ. Отъ графа Островскаго они куплены Даніиломъ Котовичемъ, а по смерти сына его Ивана, на основаніи раздѣльной записи, совершенной 2 февраля 1862 года въ гражданской палатѣ, достались во владѣніе дочери послѣдняго Цезаринѣ Ивановнѣ Закршевской; по выкупному же договору крестьяне пріобрѣли въ собственность 1021 десятину за 48,705 рублей.

Переклад

ШУЛЯКИ, село на межі Таращанського повіту з Липовецьким, на Гірському Тікичі, в який біля села впадає струмок Постав, за 5 верст від Пугачівки. Жителів обох статей 859, серед них 120 шляхти, що сповідує латинство; землі 2560 десятин. Резиденція поміщика Івана Даниловича Котовича, якому також належали села Дзвеняче, Михайловка, частина села Житники — в Таращанському повіті — і село Харьковка в Уманському повіті. Біля села, на полях, багато давніх могил (35). Шуляки в минулому столітті належали до Тетіївщини. У графа Островського їх купив Даниїл Котович, а після смерті його сина Івана, на підставі роздільного запису, укладеного 2 лютого 1862 року в цивільній палаті, вони перейшли у володіння дочки останнього, Цезарини Іванівни Закршевської; за викупним же договором селяни набули у власність 1021 десятину за 48 705 рублів.

Оригінал

Церковь Свято-Димитріевская, 6-го класса; земли имѣетъ 35 десятинъ; построена въ половинѣ прошлаго вѣка, но неизвѣстно въ какомъ именно году. По преданію жителей, до построенія нынѣшней, существовала древнѣйшая церковь въ Шулякахъ.

Переклад

Церква Свято-Димитріївська, 6-го класу; землі має 35 десятин; збудована в середині минулого століття, але невідомо, в якому саме році. За переказом жителів, до збудування нинішньої в Шуляках існувала ще давніша церква.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 2560 десятин ≈ 2797 га; 1021 десятина ≈ 1115 га; 35 десятин ≈ 38,2 га. Перерахунок наш.

Назва. «Шуляки» — Шуляки.

«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
Сторінки
466–467 · скан 466, скан 467
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 466–467. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/shuliaky/