Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ШПИТКИ село въ 2-хъ верстахъ западнѣе Петрушекъ, при безъименномъ ручейкѣ, къ Горбовичамъ текущемъ. Жителей обоего пола 534. Земли вмѣстѣ съ деревнею Гуровщиною и Лишнею, составляющими нынѣ одно имѣніе, 6601 десятина. Шпитки съ Гуровщиною проданы Залѣсскимъ Подвысоцкому. Потомъ это имѣніе переходило къ Стогову. Въ 1850 году куплено статскимъ совѣтникомъ Михаиломъ Павловичемъ Добринскимъ на имя своей жены Елены, которой, за смертію мужа, нынѣ принадлежитъ имѣніе и ея двумъ сыновьямъ.
Переклад
ШПИТЬКИ, село за 2 версти на захід від Петрушок, на безіменному струмку, що тече до Горбовичів. Жителів обох статей 534. Землі разом із селами Гуровщиною та Лишнею, які нині становлять один маєток, 6601 десятина. Шпитьки з Гуровщиною Залеські продали Подвисоцькому. Потім цей маєток перейшов до Стогова. 1850 року його купив статський радник Михайло Павлович Добринський на ім’я своєї дружини Олени, якій після смерті чоловіка нині й належить маєток разом із двома її синами.
Оригінал
Церковь Покровская, деревянная, 6-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена 1735 года Алексѣемъ Кобцемъ, православнымъ Будецкимъ мельникомъ. Но и до построенія ея была давнѣйшая церковь. Изъ уніатскихъ священниковъ Шпитковскихъ извѣстенъ Сѵмеонъ Левицкій, который былъ женатъ на двухъ женахъ, что во время уніи позволялось съ разрѣшенія папы римскаго, для испрошенія котораго онъ ѣздилъ въ Римъ. Второй разъ онъ былъ женатъ съ дѣвицею Евдокіею Лухаревскою 1). Къ Шпитковскому приходу причислены двѣ деревни:
Переклад
Церква Покровська, дерев’яна, 6-го класу; землі має указну пропорцію; збудована 1735 року Олексієм Кобцем, православним будецьким мельником. Але й до її спорудження тут була давніша церква. Зі шпитьківських уніатських священиків відомий Симеон Левицький, який мав дві дружини, що за унії допускалося з дозволу римського папи, по який він їздив до Рима. Удруге він одружився з дівицею Євдокією Лухаревською 1). До шпитьківської парафії приписано два села:
Оригінал
Гуровщина въ 2-хъ верстахъ отъ Шпитекъ при самомъ шоссе. Жителей обоего пола 137. Здѣсь почтовая станція, вторая отъ Кіева, и трактиръ, хорошо обстроенные.
Переклад
Гуровщина, за 2 версти від Шпитьок, біля самого шосе. Жителів обох статей 137. Тут поштова станція, друга від Києва, і трактир, добре забудовані.
Оригінал
Лычанка отдѣляется отъ Шпитекъ небольшою поляною, въ полверсты пространствомъ. Жителей обоего пола 384. Земли 883 десятины. Составляетъ нынѣ особое имѣніе, принадлежащее Владиміру Чайковскому, по покупкѣ въ 1856 году отъ Якова Желиховскаго.
Переклад
Личанка відокремлена від Шпитьок невеликою галявиною завширшки в пів версти. Жителів обох статей 384. Землі 883 десятини. Нині становить окремий маєток, що належить Володимирові Чайковському, який купив його 1856 року в Якова Желиховського.
Оригінал
См. объ этомъ въ актахъ Радомысльской Консисторіи подъ 8-е января 1750 года.
Переклад
Див. про це в актах Радомишльської консисторії під 8 січня 1750 року.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 6601 десятина ≈ 7212 га; 883 десятини ≈ 965 га. Перерахунок наш.
Назва. «Шпитки» — Шпитьки.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «ИМѢНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ ЧАСТНЫМЪ ЛИЦАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 79–80. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/shpytky/