Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
СПИЧЕНЦЫ, село при рѣчкѣ Постолѣ, въ гористомъ мѣстоположеніи, въ 30 верстахъ отъ Сквиры. Жителей обоего пола: православныхъ 1105, римскихъ католиковъ 84, евреевъ 18; земли 2991 десятина. До 1770 года Спиченцы принадлежали къ имѣніямъ Любомірскихъ, а въ этомъ году село поступило во владѣніе Маршицкихъ. Нынѣ составляютъ собственность Любоміра Ксаверіевича Маршицкаго. Отецъ его статскій совѣтникъ служилъ по учебному вѣдомству. Кромѣ Спичинецъ Ксаверію Маршицкому и брату его Розеславу принадлежитъ деревня Королевка въ Кіевскомъ и Медведовка (270 ревиз. душъ) въ Заславскомъ уѣздахъ.
Переклад
СПИЧИНЦІ, село на річці Постолі, в гористій місцевості, за 30 верст від Сквири. Жителів обох статей: православних 1105, римо-католиків 84, євреїв 18; землі 2991 десятина. До 1770 року Спичинці належали до маєтків Любомирських, а того року село перейшло у володіння Маршицьких. Нині вони є власністю Любомира Ксаверійовича Маршицького. Його батько, статський радник, служив у навчальному відомстві. Крім Спичинців, Ксаверієві Маршицькому та його братові Розеславу належать село Королевка в Київському й Медведовка (270 ревіз. душ) у Заславському повітах.
Оригінал
Церковь во имя Рождества пресвятыя Богородицы, деревяная, построена въ 1783 году. Колокольни неимѣетъ. По штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ съ хуторомъ 76 десятинъ. О прежней церкви въ визитахъ 1741 и 1746 годовъ Паволоцкаго деканата говорится, что она была деревяная «съ опасаніемъ; о трехъ верхахъ, изъ коихъ два покрыты были гонтою, а третій соломою, построена 1730 года. На столбахъ висѣли 3 колокола, изъ коихъ 1 былъ чугунный». Священникомъ былъ при ней Василій Грепзовскій. Прихожанъ церковь имѣла 40 дворовъ въ Спичинцахъ и 5 въ деревнѣ Быстровкѣ (см. Мусіевка). Евангеліе въ церкви было писанное. (Есть ли оно теперь?).
Переклад
Церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці, дерев’яна, збудована 1783 року. Дзвіниці не має. За штатами зарахована до 5-го класу; землі має разом із хутором 76 десятин. Про попередню церкву у візитах Паволоцького деканату 1741 і 1746 років сказано, що вона була дерев’яна, «съ опасаніемъ; о трехъ верхахъ, изъ коихъ два покрыты были гонтою, а третій соломою, построена 1730 года. На столбахъ висѣли 3 колокола, изъ коихъ 1 былъ чугунный» [з опасанням; на три верхи, з яких два були покриті гонтою, а третій соломою; збудована 1730 року. На стовпах висіли 3 дзвони, з яких 1 був чавунний]. Священником при ній був Василій Грепзовський. Парафіян церква мала 40 дворів у Спичинцях і 5 у селі Бистровці (див. Мусіївка). Євангеліє в церкві було рукописне. (Чи є воно тепер?).
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 30 верст ≈ 32 км; 2991 десятина ≈ 3268 га; 76 десятин ≈ 83 га. Перерахунок наш.
Назва. «Спиченцы» — Шпичинці. Нині село Шпичинці Бердичівського району Житомирської області (на мапі 1907 р. «Спичинцы»).
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Ружинское имѣніе:»
- Сторінки
- 217 · скан 217
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 217. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/shpychyntsi/