Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БЕРЕЗОВКА, село менѣе версты отъ Минеекъ, на сѣверо-востокъ, при ручьѣ Березцы впадающемъ съ лѣвой стороны въ Мыку ниже Минеекъ. Чрезъ село проходитъ старая почтовая дорога изъ Радомысля въ 18-ти верстахъ отстоящаго въ Житомиръ. На поляхъ принадлежащихъ къ селенію много березоваго лѣсу; отчего и названіе села. Жителей обоего пола 507. Жителя разсказываютъ, что это селеніе было нѣкогда мѣстопребываніемъ князей Стрыболовъ и что окрестныя селенія принадлежали этимъ князьямъ, составляли княжество Стрыбольское. Какъ будьто въ подтвержденіе этаго сказанія въ Березовкѣ сохранились остатки крѣпости или замка на мѣстѣ, занимаемомъ теперь церковною усадьбою, а также находимы были въ разныхъ мѣстахъ этой крѣпости въ землѣ чугунныя пушки и множество человѣческихъ костей. Кромѣ того въ 1-й верстѣ отъ Березовки при рѣкѣ Мыкѣ есть урочище, называемое Сынецъ, въ коемъ и нынѣ при паханіи полей находятъ то деньги, то разныя мѣдныя и желѣзныя вещи. Недавно здѣсь отысканы обломки пушекъ и черепяные урны. Близъ этаго урочища есть нѣсколько кургановъ, изъ коихъ только одинъ сохранился въ цѣлости. Въ какое именно время Стрыболы владѣли Березовкою съ окрестностами преданіе народное не опредѣляетъ. Послѣ Стрыболовъ, по словамъ жителей эти мѣста принадлежали подчашему Ярошевичу, а съ 1770 года зятю его Криштофу Чайковскому, умершему въ 1800 году. По немъ владѣлъ Березовкою его родной братъ Каэтанъ Чайковскій, основавшій деревню Каэтановку. Въ 1814 году Березовка досталась Іоанну Кантію Глембоцкому какъ приданное его жены дочери Криштофа Чайковскаго. Съ 1841 владѣетъ имѣніемъ, состоящимъ изъ Березовки, Перемежье, Каэтановки, Доливова съ 2933 десятинами земли, сынъ его Михаилъ Ивановичъ Глембоцкій.
Переклад
БЕРЕЗІВКА [нині Садове], село менш ніж за версту на північний схід від Минейок, біля струмка Березці, що впадає з лівого боку в Мику нижче Минейок. Через село проходить стара поштова дорога з Радомишля, що лежить за 18 верст, до Житомира. На полях, що належать до села, багато березового лісу; звідси й назва села. Жителів обох статей 507. Жителі розповідають, що це село було колись осідком князів Стриболів і що навколишні села належали цим князям і становили Стрибольське князівство. Ніби на підтвердження цього переказу в Березівці збереглися залишки фортеці, або замку, на місці, яке тепер займає церковна садиба, а також у різних місцях цієї фортеці знаходили в землі чавунні гармати й безліч людських кісток. Крім того, за 1 версту від Березівки, при річці Миці, є урочище, що зветься Синець, у якому й тепер під час оранки полів знаходять то гроші, то різні мідні й залізні речі. Нещодавно тут знайдено уламки гармат і глиняні урни. Біля цього урочища є кілька курганів, з яких лише один зберігся цілим. В який саме час Стриболи володіли Березівкою з околицями, народний переказ не визначає. Після Стриболів, за словами жителів, ці місця належали підчашому Ярошевичу, а з 1770 року — його зятеві Криштофу Чайковському, що помер 1800 року. Після нього Березівкою володів його рідний брат Каетан Чайковський, який заснував село Каетановку. 1814 року Березівка дісталася Іоаннові Кантію Глембоцькому як посаг його дружини, дочки Криштофа Чайковського. З 1841 року маєтком, що складається з Березівки, Перемежжя, Каетановки, Доливова з 2933 десятинами землі, володіє його син Михайло Іванович Глембоцький.
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Честнаго и Животворящаго Креста Господня, построена въ 1743 году на мѣсто древнѣйшей. Она стоитъ на помѣщичьемъ подворьѣ и прежде счилась придворною каплицею. Съ 1847 года она поднята на каменный фундаментъ, покрыта желѣзомъ и передѣлана изъ трехъ въ однокупольную. По штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ 37 десятинъ. Къ приходу ея причислены слѣдующія деревни:
Переклад
Церква дерев’яна, на честь Чесного і Животворящого Хреста Господнього, збудована 1743 року на місці давнішої. Вона стоїть на поміщицькому подвір’ї і раніше вважалася придворною каплицею. 1847 року її поставлено на кам’яний фундамент, покрито залізом і перероблено з трикупольної на однокупольну. За штатами належить до 5-го класу; землі має 37 десятин. До її парафії приписано такі села:
Оригінал
Каэтановка при ручьѣ Быстріевка въ 2-хъ верстахъ отъ Березовки. Жителей обоего пола исключительно шляхты 130 православныхъ и 40 римскихъ католиковъ и раскольниковъ. Основано въ 1807 году.
Переклад
Каетановка біля струмка Бистріївки, за 2 версти від Березівки. Жителів обох статей, виключно шляхти, — 130 православних і 40 римо-католиків та розкольників. Заснована 1807 року.
Оригінал
Перемежье при той же рѣчкѣ въ 3-хъ верстахъ отъ Березовки. Названіе получила отъ того, что лежитъ на межахъ или границахъ Березовскаго имѣнія. Основана въ 1809 году. Жителей также шляхты православной 201, раскольниковъ и римскихъ католиковъ 28.
Переклад
Перемежжя при тій самій річці, за 3 версти від Березівки. Назву дістало від того, що лежить на межах, або границях, березівського маєтку. Засноване 1809 року. Жителів — також шляхти — православних 201, розкольників і римо-католиків 28.
Оригінал
Доливовъ близъ Каэтановки, прежде называлась Журавлинка, переименована въ 1849 году по придаточной фамиліи (придомку) владѣльца Доливо-Глембоцкаго. Въ 1849 году здѣсь водворена колонія нѣмцовъ лютеранскаго исповѣданія. Число ихъ нынѣ простирается до 160.
Переклад
Доливов поблизу Каетановки, раніше називався Журавлинка, перейменований 1849 року за додатковим прізвищем (придомком) власника Доливо-Глембоцького. 1849 року тут поселено колонію німців лютеранського віросповідання. Їх нині налічується до 160.
Оригінал
Эвандорфъ иначе Березовская-Слободка на правой сторонѣ Мыки, въ 2-хъ верстахъ ниже Березовки. Жителей обоего пола 205; земли 715 десятинъ. Деревня получила названіе по имени второй жены Криштофа Чайковскаго Евы около 1794 года. Съ 1816 года деревня здѣлалась собственностію Іосифа Зубовскаго, получившаго ее за свой долгъ, у Криштофа Чайковскаго бывшій. Народонаселеніе этой деревни увеличено переводомъ жителей изъ Староселецъ и нѣсколькихъ семей мазуровъ изъ Августовской губерніи. Нынѣ она принадлежитъ сыну Іосифа мировому посреднику Владиславу Зубовскому.
Переклад
Евандорф, інакше Березівська Слобідка, на правому березі Мики, за 2 версти нижче Березівки. Жителів обох статей 205; землі 715 десятин. Село дістало назву за ім’ям другої дружини Криштофа Чайковського Єви близько 1794 року. З 1816 року село стало власністю Іосифа Зубовського, який отримав його за борг, що мав перед ним Криштоф Чайковський. Населення цього села збільшилося завдяки переселенню жителів зі Старосільців і кількох родин мазурів з Августовської губернії. Нині воно належить синові Іосифа, мировому посередникові Владиславу Зубовському.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 18 верст ≈ 19,2 км; 2933 десятини ≈ 3204 га; 37 десятин ≈ 40,4 га; 2 версти ≈ 2,1 км; 3 версти ≈ 3,2 км. Перерахунок наш.
Назва. «Березовка» — Садове. Тепер — село Садове Старосілецької громади (до 1963 р. — Березівка).
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ РАЗНЫМЪ ПОМѢЩИКАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 175–176. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/sadove/