Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

САБАДАШЪ село, на низменномъ и топкомъ полуостровѣ, образуемомъ изгибомъ рѣки горскаго Тикича; между селами Зеленымъ-Рогомъ и Воронымъ, въ 4-хъ верстахъ отъ обѣихъ. Жителей обоего пола 638; земли 1438 десятинъ. О происхожденіи села жители говорятъ, что лѣтъ за 200, мѣсто, занимаемое селомъ, было покрыто густымъ лѣсомъ, коего пни еще и теперь индѣ видны. На этомъ мѣстѣ основали свой притонъ разбойники, которыхъ отсюда выгналъ козачій предводитель Сабадашъ, самъ водворившійся на ихъ мѣстѣ съ своимъ отрядомъ и назвавшій своимъ именемъ образовавшуюся осѣдлость. Сабадашъ вмѣстѣ съ Сорокотягою, Ольшанкою и Марійкою проданы Закревскимъ Игнатію Иванскому, а этимъ Станиславу Іотейко. Отъ Іотейки въ 1851 году пріобрѣлъ покупкою нынѣшній владѣлецъ Павелъ Войцеховичъ Ястрембскій (лютер. испов.).

Переклад

САБАДАШ, село на низинному й багнистому півострові, утвореному вигином річки Гірського Тікича, між селами Зеленим Рогом і Вороним, за 4 версти від обох. Жителів обох статей 638; землі 1438 десятин. Про походження села жителі розповідають, що приблизно 200 років тому місце, яке займає село, було вкрите густим лісом, пні якого ще й тепер подекуди видно. На цьому місці влаштували собі кубло розбійники, яких звідси вигнав козацький ватажок Сабадаш, що сам осів на їхньому місці зі своїм загоном і назвав своїм ім’ям поселення, яке тут постало. Сабадаш разом із Сорокотягою, Вільшанкою та Марійкою Закревський продав Ігнатію Іванському, а той — Станіславу Іотейку. В Іотейка 1851 року купив [село] нинішній власник Павло Войцехович Ястрембський (лютеранського віросповідання).

Оригінал

Церковь Покровская, деревяная, 7-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена въ половинѣ прошлаго вѣка. Въ 1749 году Сабадашевъ-Кутъ еще причислялся къ Бузовскому приходу.

Переклад

Церква Покровська, дерев’яна, 7-го класу; землі має указну пропорцію; збудована в середині минулого століття. 1749 року Сабадашів Кут ще був приписаний до бузівської парафії.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 1438 десятин ≈ 1571 га. Перерахунок наш.

Назва. «Сабадашъ» — Сабадаш.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
Сторінки
467–468 · скан 467, скан 468
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 467–468. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/sabadash/