Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БУЗОВКА село, нѣкогда многолюдный и богатый городъ Бузъ (см. въ обозр. могилъ Фундуклея, стран. 121), лежитъ при горскомъ Тикичѣ, на границѣ Таращанскаго уѣзда, съ Уманскимъ и Липовецкимъ. Жителей обоего пола: православныхъ 1967, римскихъ католиковъ 23, евреевъ 11; земли 3987 десятинъ. Прежде село принадлежало къ Тетіевщинѣ. Графъ Ледуховскій продалъ его Закревскому, этотъ Савицкому, а отъ Савицкаго купилъ нынѣшній владѣлецъ Флоріанъ Войцеховичъ Ясинскій (латин. испов., сыновья: Флоріанъ род. 1836 года, Францъ 1838 года. Ему также принадлежитъ село Верхнячка въ Уманскомъ уѣздѣ и два села Капитанка и Вышутовъ въ Балтскомъ).
Переклад
БУЗІВКА, село, колись людне й багате місто Буз (див. в огляді могил Фундуклея, стор. 121), лежить на Гірському Тікичі, на межі Таращанського повіту з Уманським і Липовецьким. Жителів обох статей: православних 1967, римо-католиків 23, євреїв 11; землі 3987 десятин. Колись село належало до Тетіївщини. Граф Ледуховський продав його Закревському, той — Савицькому, а в Савицького купив нинішній власник Флоріан Войцехович Ясинський (латинського віросповідання; сини: Флоріан, народжений 1836 року, Франц — 1838 року. Йому також належать село Верхнячка в Уманському повіті та два села, Капітанка й Вишутов, у Балтському).
Оригінал
Въ древнемъ городѣ Бузѣ, по преданію, было много церквей, въ томъ числѣ и двѣ Армянскія. Въ началѣ прошлаго вѣка была уже только одна убогая деревяная во имя Успенія церковь, построенная изъ дубовыхъ кругляковъ (необтесанныхъ бревенъ), имѣвшая приходскихъ дворовъ 25 въ Бузовкѣ и 10 въ Широкой-Радѣ (?). Она была построена 1718 года близъ старой (см. визиты Тетіевскаго деканата 1741 года). Церковь эта сгорѣла въ 1812 году, а на мѣсто ея построена въ 1816 году нынѣшняя каменная съ такою же колокольнею. По штатамъ она отнесена къ 5-му классу; земли имѣетъ 35 десятинъ.
Переклад
У давньому місті Бузі, за переказом, було багато церков, зокрема й дві вірменські. На початку минулого століття була вже тільки одна вбога дерев’яна церква на честь Успіння, збудована з дубових кругляків (необтесаних колод), що мала 25 парафіяльних дворів у Бузівці та 10 у Широкій Раді (?). Її збудовано 1718 року біля старої (див. візитації Тетіївського деканату 1741 року). Ця церква згоріла 1812 року, а на її місці 1816 року збудовано нинішню кам’яну з такою самою дзвіницею. За штатом її віднесено до 5-го класу; землі має 35 десятин.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 3987 десятин ≈ 4356 га; 35 десятин ≈ 38,2 га. Перерахунок наш.
Назва. «Бузовка» — Бузівка.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 467 · скан 467
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 467. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/buzivka/