Пищальники у Похилевича (1864)

Переклад

ПИЩАЛЬНИКИ, село за 3 версти від Потапців, біля струмка, що не має назви. Жителів обох статей 825. Половина села з 525 дес. землі належить Вікентієві Осиповичу Волянському, а з 1858 року — його синові Іванові; а друга, разом із селом Лазурці і 1462 дес. землі, — ротмістрові Болеславу Осиповичу Скиргеллу за заповітом його батька 1852 року. У другій половині селяни 1863 року на підставі викупного договору набули у власність 327 дес. за 15 202 р. 27 коп. До 1840 року маєток неподільно належав генерал-майорові Полиневу.

Переклад

Село Лазурці лежить за 2 версти від Пищальників. Жителів у ньому обох статей 413. За тим самим викупним договором вони купили 307 десятин 1572 саж. за 14 296 руб. 53 коп.

Переклад

Церква в Пищальниках дерев’яна, на честь Різдва Пресвятої Богородиці, 5-го класу; землі має указну пропорцію; збудована 1861 року. Про попередню церкву у візиті за 1792 рік сказано, що вона «не большая, о трехъ куполахъ; по давности своей, въ землю влѣзла, и что на поднятіе ея новые подвалины были приготовлены, по распоряженію владѣльца, князя Станислава Понятовскаго» [невелика, з трьома банями; через давність свою вгрузла в землю, і що для її підняття за розпорядженням власника, князя Станіслава Понятовського, були приготовані нові підвалини]; а у візиті за 1746 рік пояснено також, що церква існує давно, що «дзвоница на двухъ слупахъ, на которыхъ виситъ дужій дзвонъ, что прихожанъ къ ней принадлежало: въ Песчальникахъ 18 дворовъ, Лазурцахъ—10 и въ Потапцахъ—7; что священникомъ при ней былъ Кириллъ Мужиловскій, посвященный Хрисанѳомъ, епископомъ Переяславскимъ, но утвержденный въ 1729 году митрополитомъ Шептицкимъ» [дзвіниця на двох стовпах, на яких висить великий дзвін; що парафіян до неї належало: у Пищальниках 18 дворів, у Лазурцях — 10 і в Потапцях — 7; що священником при ній був Кирило Мужиловський, висвячений Хрисанфом, єпископом Переяславським, але затверджений 1729 року митрополитом Шептицьким].