Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЭДЕМЪ, село называется также Селищемъ, лежитъ при рѣкѣ Днѣпрѣ, въ 10-ти верстахъ выше г. Канева, на низменномъ мѣстѣ, затопляемомъ вешними водами. Жителей обоего пола 400; земли 687 десятинъ. Въ 1741 году здѣсь было 60 дворовъ; въ 1792—40. Урочища: Бабина-гора, Дѣдовъ-шпиль, Монастырь, Пылипиха. Въ концѣ прошлаго вѣка Селище принадлежало къ вотчинамъ князя Станислава Понятовскаго; потомъ составляло собственность Адама и сына его Адольфа Адамовича Дорожинскаго; нынѣ супругѣ послѣдняго правосл. Аннѣ и сыну Владиміру, покойный его дѣдъ Адамъ имѣлъ жену Еву; дѣтей называлъ Авель, Сифъ и проч. и самое село Селище переименовалъ въ Эдемъ.
Переклад
ЕДЕМ, село, яке називають також Селищем, лежить на річці Дніпрі, за 10 верст вище м. Канева, на низькому місці, що його заливають весняні води. Жителів обох статей 400; землі 687 десятин. 1741 року тут було 60 дворів; 1792 р. — 40. Урочища: Бабина-гора, Дідов-шпиль, Монастир, Пилипиха. Наприкінці минулого століття Селище належало до вотчин князя Станіслава Понятовського; потім було власністю Адама і його сина Адольфа Адамовича Дорожинського; нині — дружини останнього, православної Анни, і сина Володимира; його покійний дід Адам мав дружину Єву, дітей називав Авель, Сиф тощо, а саме село Селище перейменував на Едем.
Оригінал
О приходской церкви во имя Архистратига Михаила, объяснено въ визитѣ Каневскаго деканата за 1792 годъ, что она существовала съ незапамятныхъ временъ, что въ 1760 году на мѣсто давней церкви, съ 1725 года стоявшей 1), была построена новая. Но какъ она находилась надъ Днѣпромъ, а вода болѣе и болѣе подмывая берегъ, грозила церкви разрушеніемъ: то 1787 года она перенесена на нынѣшнее мѣсто. Въ 1842 году она фундаментально исправлена. По штатамъ причислена къ 6-му классу; земли имѣетъ указную пропорцію.
Переклад
Про парафіяльну церкву на честь Архістратига Михаїла у візиті Канівського деканату за 1792 рік пояснено, що вона існувала з незапам’ятних часів, що 1760 року на місці давньої церкви, яка стояла з 1725 року 1), збудовано нову. Але оскільки вона стояла над Дніпром, а вода, дедалі більше підмиваючи берег, загрожувала церкві руйнуванням, то 1787 року її перенесено на теперішнє місце. 1842 року її ґрунтовно відремонтовано. За штатом належить до 6-го класу; землі має указну пропорцію.
Оригінал
Къ приходу Эдемскому причислены прежде были двѣ деревни: Студенецъ и Бучакъ. Студенецъ къ западу въ 2-хъ верстахъ. Жителей обоего пола 534. Въ 1741 году въ Студенцѣ считалось 20 дворовъ, да въ Бучакѣ 5; въ 1792—въ первой деревнѣ 37, а во второй 20, а жителей обоего пола совокупно съ Селищами 929. Нынѣ Студенецъ принадлежитъ, съ 1182 десятинами земли Францу Юліановичу Павловскому.
Переклад
До едемської парафії раніше було приписано два села: Студенець і Бучак. Студенець лежить за 2 версти на захід. Жителів обох статей 534. 1741 року в Студенці налічувалося 20 дворів, а в Бучаку — 5; 1792 р. — у першому селі 37, а в другому 20, а жителів обох статей разом із Селищем 929. Нині Студенець з 1182 десятинами землі належить Францові Юліановичу Павловському.
Оригінал
При сей церкви съ 1738 года былъ священникомъ Максимъ Орловскій, посвященный 1734 года въ Кіевѣ Рафаиломъ Заборовскимъ; а потомъ, по презентѣ Николая Потоцкаго, старосты Каневскаго, въ 1742 году утвержденный уніатскимъ митрополитомъ.
Переклад
При цій церкві з 1738 року був священником Максим Орловський, висвячений 1734 року в Києві Рафаїлом Заборовським, а потім, за презентою Миколая Потоцького, канівського старости, 1742 року затверджений уніатським митрополитом.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 10 верст ≈ 10,7 км; 687 десятин ≈ 751 га; 2 версти ≈ 2,1 км; 1182 десятини ≈ 1291 га. Перерахунок наш.
Назва. «Эдемъ». Село Селище (Едем) затоплене після 1971 р. під час будівництва Канівської ГЕС; його мешканців переселили до Студенця.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Селенія принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 597 · скан 597
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 597. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/edem/