Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ПИЛЯВА село, надъ рѣчкою Росавою, въ 15-ти верстахъ отъ Канева; на двухъ высокихъ горахъ, называемыхъ Стовповихою и Городкомъ находятся признаки военныхъ укрѣпленій. Пилява—гербъ многихъ дворянскихъ фамилій, къ которому принадлежалъ Яковъ Потоцкій, староста Чигиринскій, коего владѣнія простирались до этихъ мѣстъ. По словамъ жителей прежде называлось Пылыньею. Нынѣ село принадлежитъ Дарію Осиповичу Понятовскому, или точнѣе его супругѣ Діонисѣ Діонисіевнѣ Понятовской, пріобрѣвшей это село въ 1837 году покупкою отъ Антона Иполитовича Сущанскаго-Проскуры; но 367 дес. земли пріобрѣли крестьне въ собственность въ 1863 году, по силѣ выкупной сдѣлки, за 17,411 рублей. Къ Пилявскому имѣнію Дарія Понятовскаго, въ коемъ считается 10,002 дес. земли, при 2162 р. д. населенія, причисляются села: Пилява, Беркозовка, Мартиновка, Полствинъ, Копіевата, Даріевка. Дарію Понятовскому принадлежатъ также въ Староконстантиновскомъ уѣздѣ: мѣстечко Купола и село Кульчинъ, въ коихъ 780 рев. душъ. Въ Пилявѣ жителей об. пола 470. Въ 1790 году числилось 411, въ 40 усадьбахъ.
Переклад
ПИЛЯВА, село над річкою Росавою, за 15 верст від Канева; на двох високих горах, що звуться Стовповихою і Городком, є сліди військових укріплень. Пилява — герб багатьох дворянських родів, до якого належав Яків Потоцький, чигиринський староста, чиї володіння сягали цих місць. За словами жителів, раніше [село] називалося Пилинею. Нині село належить Дарію Осиповичу Понятовському, а точніше його дружині Діонісі Діонісіївні Понятовській, яка купила це село 1837 року в Антона Іполитовича Сущанського-Проскури; але 367 дес. землі селяни набули у власність 1863 року за викупною угодою за 17 411 рублів. До пилявського маєтку Дарія Понятовського, у якому налічується 10 002 дес. землі і 2162 рев. душі населення, належать села: Пилява, Беркозівка, Мартинівка, Полствин, Копієвата, Дарієвка. Дарію Понятовському належать також у Старокостянтинівському повіті містечко Купола і село Кульчин, у яких 780 рев. душ. У Пиляві жителів обох статей 470. 1790 року налічувалося 411, у 40 садибах.
Оригінал
Церковь здѣсь построена первоначально православная Свято-Михайловская во время послѣдняго возстанія малороссіянъ противъ поляковъ около 1765 года, изъ перевезенныхъ матеріаловъ церкви села Куриловки; но какъ она была очень тѣсна и построена изъ гнилаго дерева, то въ 1784 году, кругомъ ея прихожанами построена новая изъ дубоваго дерева, о трехъ низкихъ верхахъ, съ куполами бѣлою жестью покритыми. Но эта церковь въ 1836 году сгорѣла; на мѣсто ея, жители построили въ 1848 году новую изъ церкви купленной благодѣтельнымъ Каневскимъ купцомъ Іоакимомъ Повствиномъ, вь Корсунскомъ монастырѣ за 500 руб. ассигн. Она очень мала и не имѣетъ колокольни; причислена къ 7-му классу; земли имѣетъ казенную пропорцію.
Переклад
Спочатку церкву тут збудовано православну, Свято-Михайлівську, під час останнього повстання малоросіян проти поляків, близько 1765 року, з перевезених матеріалів церкви села Курилівки; але оскільки вона була дуже тісна й збудована з гнилого дерева, то 1784 року парафіяни збудували довкола неї нову, з дубового дерева, на три низькі верхи, з банями, вкритими білою бляхою. Але ця церква 1836 року згоріла; на її місці жителі збудували 1848 року нову з церкви, купленої добродійним канівським купцем Іоакимом Повствином у Корсунському монастирі за 500 руб. асигн. Вона дуже мала й не має дзвіниці; зарахована до 7-го класу; землі має казенну пропорцію.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 15 верст ≈ 16 км. Перерахунок наш.
Назва. «Пилява» — Пилява.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Вотчинныя имѣнія Понятовскихъ.»
- Сторінки
- 549 · скан 549
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 549. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/pyliava/