Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках. Знак [?] — місце, яке в скані не прочитується.
Оригінал
ПРИБОРСКЪ село на лѣвой возвышенной сторонѣ Тетерева между Горностайполемъ и Иванковымъ въ 10-ти верстахъ отъ каждаго изъ этихъ мѣстечекъ [?] выше Приборска лежащихъ. Жителей обоего пола 655. Въ самомъ селеніи [?]ревъ впадаетъ ручей Тернява, а отъ юга течетъ рѣка Здвижъ напротивъ села въ Тетеревъ впадающая. При сліяніи послѣднихъ двухъ рѣкъ находится огромное городище, обнесенное валомъ и поросшее вѣковыми дубами. Нынѣ это урочище называется «Труба». Другое примѣчательное урочище, нынѣ принадлежащее церкви, называется Могильнымъ. По преданію, въ немъ находилась когда-то деревня, коей жители вымерли во время моровой язвы. При польскомъ владычествѣ Приборскъ, именуясь мѣстечкомъ, принадлежалъ къ Черн. старотству. Іосифъ Ходкевичъ отдалъ его около 1816 г. въ приданое дочери своей, бывшей за Оссолинскимъ, но, въ слѣдствіе семейныхъ здѣловъ, братъ Оссолинской Карлъ Ходкевичъ продалъ Ивану Модзелевскому въ 1833 году, наслѣдники коего въ 1850 продали настоящему помѣщику Даніилу Игнатьевичу Горвату, который имѣетъ въ немъ свою резиденцію. Къ имѣнію его принадлежитъ 18,342 десятины земли, большею частію лѣсной и слѣдующія деревни: Русаки, Воропаевка, Ваховка, Пироговичи, Сукачи, Домановка и Болотня.
Переклад
ПРИБІРСЬК, село на лівому високому березі Тетерева, між Горностайполем та Іванковом, за 10 верст від кожного з цих містечок, [?] розташованих вище Прибірська. Жителів обох статей 655. У самому селі в [Тете]рів впадає струмок Тернява, а з півдня тече річка Здвиж, що навпроти села впадає в Тетерів. При злитті двох останніх річок є величезне городище, обнесене валом і поросле віковими дубами. Нині це урочище зветься «Труба». Інше примітне урочище, що нині належить церкві, зветься Могильним. За переказом, колись у ньому було село, жителі якого вимерли під час моровиці. За польського панування Прибірськ, що звався містечком, належав до Черн. староства. Іосиф Ходкевич близько 1816 р. віддав його в посаг своїй доньці, що була заміжня за Оссолінським, але внаслідок родинних угод брат Оссолінської Карл Ходкевич 1833 року продав [його] Іванові Модзелевському, спадкоємці якого 1850 року продали [його] теперішньому поміщикові Даниїлові Ігнатійовичу Горвату, що має в ньому свою резиденцію. До його маєтку належать 18 342 десятини землі, здебільшого лісової, і такі села: Русаки, Воропаєвка, Ваховка, Пироговичі, Сукачі, Домановка й Болотня.
Оригінал
Церковь въ этомъ селеніи существовала отъ вѣковъ. Въ визитѣ 1783 года такая здѣлана о Приборской церкви замѣтка: «Здѣсь была древнѣйшая церковь во имя Покрова пресвятыя Богородицы, по разобраніи которой построена новая около 1730 года, а когда эта сгорѣла: то въ 1775 году, при помѣщикѣ Михаилѣ Немиричѣ опять начата постройкою до нынѣ существующая церковь. Въ 1764 году помѣщикъ Михаилъ-Антоній Немиричъ, подстолій Черниховскій, коммисаръ на пресвѣтлый трибуналъ Радомскій, Сендя Каптуровый Кіовскіего воеводства данною въ Приборскѣ эрекцію подтвердилъ за церковіею давнія ея земли въ пространствѣ 38 десятинъ. По штату церковь состоитъ въ 4-мъ классѣ. Слѣдующія деревни составляютъ ея приходъ:
Переклад
Церква в цьому селі існувала споконвіку. У візиті 1783 року про прибірську церкву зроблено таку замітку: «Здѣсь была древнѣйшая церковь во имя Покрова пресвятыя Богородицы, по разобраніи которой построена новая около 1730 года, а когда эта сгорѣла: то въ 1775 году, при помѣщикѣ Михаилѣ Немиричѣ опять начата постройкою до нынѣ существующая церковь» [Тут була найдавніша церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці; після того як її розібрали, близько 1730 року збудовано нову, а коли ця згоріла, то 1775 року, за поміщика Михаїла Немирича, знову почато будувати церкву, що існує й донині]. 1764 року поміщик Михаїл-Антоній Немирич, підстолій чернігівський, коммисаръ на пресвѣтлый трибуналъ Радомскій, Сендя Каптуровый Кіовскіего воеводства [комісар пресвітлого Радомського трибуналу, суддя каптуровий Київського воєводства], виданою в Прибірську ерекцією підтвердив за церквою її давні землі обсягом 38 десятин. За штатом церква належить до 4-го класу. Її парафію становлять такі села:
Оригінал
Пироговичи въ 3-хъ верстахъ выше на лѣвомъ берегу Тетерева. Жителей обоего пола 215.
Переклад
Пироговичі за 3 версти вище, на лівому березі Тетерева. Жителів обох статей 215.
Оригінал
Сукачи на томъ же берегу Тетерева, еще 5-ю верстами выше. Жителей обоего пола 374.
Переклад
Сукачі на тому самому березі Тетерева, ще на 5 верст вище. Жителів обох статей 374.
Оригінал
Воропаевка на правой сторонѣ Тетерева въ 5-ти верстахъ отъ Пряборска. Жителей обоего пола 93.
Переклад
Воропаєвка на правому березі Тетерева, за 5 верст від Прибірська. Жителів обох статей 93.
Оригінал
Болотня при рѣчкѣ Болоткѣ, въ 10-ти верстахъ отъ Приборска, а отъ Иванкова только въ 3-хъ. Жителей обоего пола 38.
Переклад
Болотня на річечці Болотці, за 10 верст від Прибірська, а від Іванкова — лише за 3. Жителів обох статей 38.
Оригінал
Русаки при ручьѣ Тернявкѣ, въ 4-хъ верстахъ отъ Приборска къ дорогѣ въ Красиловку. Жителей обоего пола 365.
Переклад
Русаки на струмку Тернявці, за 4 версти від Прибірська в бік дороги на Красиловку. Жителів обох статей 365.
Оригінал
Домановка называется также Надѣя, при ручьѣ Хочевѣ, въ 8-ми верстахъ отъ Приборска. Жителей обоего пола 204. До 1859 года причислялось къ приборскому приходу и деревня Ваховка, лежащая при рѣкѣ Здвижѣ въ 10-ти верстахъ, но въ этомъ году она причислена къ Злодіевскому приходу.
Переклад
Домановка, що зветься також Надія, на струмку Хочеві, за 8 верст від Прибірська. Жителів обох статей 204. До 1859 року до прибірської парафії було приписане й село Ваховка, що лежить на річці Здвижі за 10 верст, але цього року її приписано до любимівської [у книзі — Злодіевскаго] парафії.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 10 верст ≈ 10,7 км; 342 десятини ≈ 374 га; 38 десятин ≈ 41,5 га; 3 версти ≈ 3,2 км; 5 верст ≈ 5,3 км. Перерахунок наш.
Назва. «Приборскъ» — Прибірськ.
«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.
«Ерекція». Фундаційна грамота: нею власник маєтку наділяв парафію землею й іншими правами.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ РАЗНЫМЪ ПОМѢЩИКАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 154–155. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/prybirsk/