Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ПОТІЕВКА село въ 20-ти верстахъ на сѣверо-западъ отъ Радомысля, при источникахъ ручья Шлямарки; принадлежитъ нынѣ со всѣми деревнями, составляющими приходъ, кромѣ Дубовика къ Малинскому имѣнію (смот. Малинъ), въ прошломъ вѣкѣ къ Радомысльскому митрополичьему имѣнію и кажется названо по имени митрополита Потія или Поцѣя. Въ 1784 году считалось въ Потіевкѣ дымовъ 41, въ Облиткахъ 15, на Букахъ 8, на старой Будѣ 11, а жителей обоего пола во всемъ приходѣ 230. Въ настоящее время въ одной Потіевкѣ съ Букачами (такъ нынѣ называется южная часть села), жителей обоего пола 571, но между ними до 70 исповѣдующихъ латинство.
Переклад
ПОТІЇВКА, село за 20 верст на північний захід від Радомишля, біля витоків струмка Шлямарки; нині разом з усіма селами, що складають парафію, крім Дубовика, належить до малинського маєтку (див. Малин), а в минулому столітті належало до радомисльського митрополичого маєтку; назву, здається, дістало від імені митрополита Потія, або Поцея. 1784 року в Потіївці налічувався 41 дим, в Облитках — 15, на Буках — 8, на Старій Буді — 11, а жителів обох статей у всій парафії — 230. Нині в самій Потіївці з Букачами (так тепер називається південна частина села) 571 житель обох статей, але серед них до 70 сповідують латинство.
Оригінал
Церковь во имя Покрова пресвятыя Богородицы, деревяная, съ такою же колокольнею, очень давняя, потому что еще во время визиты 13-го марта 1784 года неизвѣстно было о времени ея построенія. Въ 1845 году она починена. По штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ 37 десятинъ. Приходъ ея кромѣ Потіевки составляютъ слѣдующія деревни того же владѣнія:
Переклад
Церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, дерев’яна, з такою самою дзвіницею, дуже давня, бо ще під час візитації 13 березня 1784 року не було відомо, коли її збудовано. 1845 року її відремонтовано. За штатом належить до 5-го класу; землі має 37 десятин. Її парафію, крім Потіївки, складають такі села того самого маєтку:
Оригінал
Облитки съ Шлямаркой, въ 6 верстахъ отъ Потіевки. Жителей обоего пола 354.
Переклад
Облитки зі Шлямаркою, за 6 верст від Потіївки. Жителів обох статей 354.
Оригінал
Старая Буда при рѣкѣ Вознѣ, въ 6-ти верстахъ отъ Потіевки. Жителей обоего пола 134.
Переклад
Стара Буда на річці Возні, за 6 верст від Потіївки. Жителів обох статей 134.
Оригінал
Новая Буда тоже при рѣкѣ Вознѣ, въ 3-хъ верстахъ ниже старой, а отъ Потіевки въ 5-ти. Жителей обоего пола 283.
Переклад
Нова Буда теж на річці Возні, за 3 версти нижче від Старої, а від Потіївки — за 5. Жителів обох статей 283.
Оригінал
Деревня Дубовикъ принадлежитъ Станиславу Хронстовскому, а также Букачи. Земли въ этомъ имѣніи 687 десятинъ. Жителей въ ней только 70, да въ Букачахъ 50. Тѣ и другіе состоятъ изъ шляхты на половину православной и римско-католической. Дубовикъ отстоитъ отъ Потіевки въ 3-хъ верстахъ.
Переклад
Село Дубовик, а також Букачі належать Станіславові Хронстовському. Землі в цьому маєтку 687 десятин. Жителів у селі лише 70, та ще в Букачах 50. І ті, й інші — шляхта, наполовину православна, наполовину римо-католицька. Дубовик лежить за 3 версти від Потіївки.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 20 верст ≈ 21,3 км; 37 десятин ≈ 40,4 га; 6 верст ≈ 6,4 км; 3 версти ≈ 3,2 км; 687 десятин ≈ 751 га. Перерахунок наш.
Назва. «Потіевка» — Потіївка.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАВШІЯ ДО 1795 ГОДА КЪ РАДОМЫСЛЬСКОМУ ИЛИ ПОЛѢССКОМУ ИМѢНІЮ КІЕВСКИХЪ МИТРОПОЛИТОВЪ, СНАЧАЛА ПРАВОСЛАВНЫХЪ, А ПОТОМЪ УНІАТСКИХЪ *).»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 118–119. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/potiivka/