Оране у Похилевича (1864)

Переклад

ОРАНЕ, село на лівому гористому березі річки Тетерева, між Прибірськом і Горностайполем, від першого за 7, а від другого за 10, від Києва за 80, а від Радомишля за 120 верст. Жителів обох статей 600 ¹). Оране за словотвором означає виоране, зоране поле; безсумнівно, серед великих лісів на північ і на південь [від села] воно в глибоку давнину мало якесь значення. На це натякає висока могила особливої будови — видовжена — біля села і городок нижче за течією, за 2 версти від теперішнього села, 30 сажнів завдовжки і 20 завширшки, обнесений глибоким ровом, що з двох боків сполучається з річкою Тетеревом. За переказом, цей городок був укріпленим замком міста Орана, що колись існувало, і його зруйнували татари. Тепер на цьому місці росте молодий ліс, а канали засипаються землею; але знаходять цеглу й мідну монету. Нещодавно тут знайдено срібні остроги з залізними кільцями. До 1795 року Оране з усіма селами, що складають парафію, належало до митрополичих маєтків. Того ж року його подаровано Іскрі. Нині, після різних переходів [з рук у руки], с. Оране і села Хочева, Подол, Зорин і Ритне, що складають одну парафію, належать таким власникам:

Переклад

Переклад

Подробиці про згадані села такі:

Переклад

1783 року в усій оранській парафії налічувалося 540 душ.

Переклад

Подол, якому нещодавно власник дав назву Фрузилівка, над Тетеревом, за 2 версти нижче від Ораного. Жителів обох статей усіх станів: православних 281 і римо-католиків 10. Резиденція поміщиці Єфросинії Іскри. Біля села є замок — Оран-город, про який сказано вище, а також у панському саду й на полях — 35 давніх могил, дуже малих і напівзруйнованих 1). У Радомисльському повіті ніде немає стільки могил в одному місці.

Переклад

Хочева також на лівому гористому боці Тетерева, за 2 версти від Ораного, тільки вище за течією. Жителів обох статей 201. Належить поміщикові Лукомському, який купив її в Зубової.

Переклад

Зорин над болотом, що зветься великим і відділяє село від Тетерева на 3 версти. Зорин від Ораного за 4 версти, а від м. Горностайполя лише за 2. Жителів обох статей 475, та ще римо-католиків 22.

Переклад

Ритне на правому боці Тетерева, за 4 версти нижче від села Оране. Жителів обох статей 70.

Переклад

Парафіяльна церква в с. Оране дерев’яна, на честь Іоанна Богослова, 4-го класу; землі має указну пропорцію. Ще в минулому столітті ніхто не пам’ятав, коли її збудовано. Утім, священик Григорій Тетеруковський, рукоположений до неї 1745 року, заявив під час візитації 1783 року 2), що його попередник, перший оранський священик після руїн, священикував до нього близько 20 років. Отже, побудову церкви слід віднести приблизно до 1720 р. Тепер ця церква зовсім занепала. Але через брак старанності серед власників нову церкву будувати не беруться. За пів версти від церкви, вниз за течією Тетерева, біля самого підніжжя гори, з незапам’ятних часів стоїть каплиця з криницею всередині. До неї 1 серпня ходять хресним ходом і освячують воду.

Переклад

Див. в огляді могил, стор. 89.

Переклад

У тій самій візитації вписано ерекцію 1757 року такими словами: «Чиню вѣдомо, кому бы о томъ вѣд́ит̄ь належало, иж я, з'повѣр̄оней ми влад́ы од Е. П. К. Фелиціана Володковича, коадъютора митрополіи Кіевской, пана и доброд́ѣя моего, генеральный коммиссар о добрах Украинских и Полѣсских, склонилем сів на прозьбе вельможнего ксендза Гр̄егор̄а Тетеруковскіего, пробоща Ораньскіего, кторый зе для некр̄ывд́енія люд́и Ораньских, а бардзѣй недостатку поля до оранія способнего, не в Оранном але в Зорынь ма собѣ выд́ѣлонне, на кторых робіа̨ц до плебаніи зе далека цо д́еннь пригонённе, тудеж зе для припор̄иска (пріюта) так люд́и, яко и быдла на ночь.... Вѣнц для так потребных околичности позвалям тему пробощови Ораньскому, абы на своем власном полю церкіевным, футорек соби выбудовал.... Datum в Оранном die 13 Maii 1757 ann. J. B. Kamienski, Kommissarz Generalny Dóbr Metropoll. Ukrainskich i Poleskich. m. p.» [Оголошую, кому б про це належало знати, що я, генеральний комісар українських і поліських маєтків, з влади, дорученої мені Е. П. К. Феліціаном Володковичем, коад’ютором Київської митрополії, моїм паном і добродієм, схилився на прохання вельможного ксьондза Григорія Тетеруковського, оранського пробоща, який, щоб не кривдити оранських людей, а надто через брак поля, придатного до оранки, має собі виділені поля не в Оранному, а в Зорині, куди на роботи для плебанії щодня доводиться приганяти здалеку, а також задля притулку на ніч як людям, так і худобі.... Тож з огляду на такі потрібні обставини дозволяю цьому оранському пробощеві збудувати собі хуторець на своєму власному церковному полі.... Дано в Оранному 13 травня 1757 р. J. B. Kamienski, генеральний комісар митрополичих українських і поліських маєтків, власноручно.]