Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ПОПОВЦЫ, село въ 3-хъ верстахъ отъ Саражинецъ, при безъименномъ ручьѣ, впадающемъ въ Рось. Жителей обоего пола: православныхъ 634, римскихъ католиковъ 55, евреевъ 22; земли 1407 десятинъ. Съ 1828 года Поповцы принадлежали Владиславу Зелюнкѣ, а по смерти его сыновьямъ Густаву и Владиславу, живущимъ съ своею матерью Софіею въ деревни Незнаковичахъ Келецкой губерніи, другомъ своемъ имѣніи.
Переклад
ПОПІВЦІ, село за 3 версти від Саражинців, над безіменним струмком, що впадає в Рось. Жителів обох статей: православних 634, римо-католиків 55, євреїв 22; землі 1407 десятин. З 1828 року Попівці належали Владиславові Зелюнці, а після його смерті — синам Густавові й Владиславу, які разом зі своєю матір’ю Софією живуть у селі Незнаковичах Келецької губернії, у своєму іншому маєтку.
Оригінал
Церковь во имя мученицы Параскевы, деревяная, 7-го класса, земли имѣетъ 77 десятинъ; построена 1747 года. Въ 1830 году преобразована изъ трехъ въ однокупольную и покрыта желѣзомъ.
Переклад
Церква на честь мучениці Параскеви, дерев’яна, 7-го класу, землі має 77 десятин; збудована 1747 року. 1830 року її перебудовано з трикупольної на однокупольну й покрито залізом.
Оригінал
Къ Поповецкой церкви причислена деревня Бурковцы, въ 2-хъ верстахъ отстоящая. Она числится въ Сквирскомъ уѣздѣ и расположена при вершинахъ ручья Быстрика. Жителей въ ней обоего пола: православныхъ 413, римскихъ католиковъ 84; земли 800 десятинъ. Она принадлежитъ братьямъ: Станиславу (пятая часть), Іерониму и Стефану (по ⅖ части) Гейбовичамъ. Послѣднимъ принадлежитъ село Саражинцы. Въ Бурковцахъ до 1839 года была особая деревяная приходская церковь во имя Іоанна Богослова, къ которой причислялась деревня Быстрикъ Новохвастовскій. О церкви этой упоминается въ визитѣ Погребищскаго деканата за 1746 годъ. Въ 1839 году она сгорѣла, а прихожане причислены кь сосѣднимъ церквамъ: Поповецкой и Бабинецкой.
Переклад
До попівецької церкви приписано село Бурковці, що лежить за 2 версти. Воно числиться в Сквирському повіті й розташоване у верхів’ях струмка Бистрика. Жителів у ньому обох статей: православних 413, римо-католиків 84; землі 800 десятин. Воно належить братам Гейбовичам: Станіславу (п’ята частина), Ієроніму і Стефану (по ⅖ частини). Останнім належить село Саражинці. У Бурковцях до 1839 року була окрема дерев’яна парафіяльна церква на честь Іоанна Богослова, до якої було приписане село Бистрик Новохвастовський. Про цю церкву згадано у візиті Погребищенського деканату за 1746 рік. 1839 року вона згоріла, а парафіян приписали до сусідніх церков: попівецької та бабинецької.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 1407 десятин ≈ 1537 га; 77 десятин ≈ 84,1 га; 2 версти ≈ 2,1 км; 800 десятин ≈ 874 га. Перерахунок наш.
Назва. «Поповцы» — Попівці. Тепер — село Попівці Погребищенської громади Вінницької області (1936—1958 рр. — Ворошилівка, 1958—2016 рр. — Жовтневе).
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Бердичівський повіт, «Погребищское имѣніе.»
- Сторінки
- 265 · скан 265
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 265. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/popivtsi/