Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ПОПЕЛЬНА, село при ручьѣ Лозинкѣ, впадающемъ версты за двѣ въ рѣку Унаву; отъ Паволочи въ 10-ти верстахъ. Жителей обоего пола: православныхъ 967, римскихъ католиковъ 47, евреевъ 21. До 1857 года Попельна принадлежала къ имѣнію Эмиліи Челищевой; въ этомъ же году уступлена ея дочери, княгинѣ Ольгѣ Іосифовнѣ Огинской.

Переклад

ПОПІЛЬНЯ, село біля струмка Лозинки, що приблизно за дві версти впадає в річку Унаву; від Паволочі за 10 верст. Жителів обох статей: православних 967, римо-католиків 47, євреїв 21. До 1857 року Попільня належала до маєтку Емілії Челищевої; того ж року її відступлено дочці Челищевої, княгині Ользі Іосифівні Огінській.

Оригінал

Въ визитѣ 1746 года (Паволоцкаго деканата) о Попелянской Свято-Николаевской церкви говорится, что она нововыставіона, еще недокончена, дубовая, о трехъ верхахъ, гонтами побита. Она послѣ нѣсколькихъ исправленій существуетъ и по нынѣ; по штатамъ причислена къ 6-му классу; земли имѣетъ 92 десятины.

Переклад

У візиті 1746 року (Паволоцького деканату) про попільнянську Свято-Миколаївську церкву сказано, що вона нововиставлена [щойно зведена], ще не докінчена, дубова, з трьома верхами, покрита гонтою. Після кількох ремонтів вона існує й донині; за штатами зарахована до 6-го класу; землі має 92 десятини.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 10 верст ≈ 10,7 км; 92 десятини ≈ 101 га. Перерахунок наш.

Назва. «Попельна» — Попільня. Тепер — село Попільня Житомирського району; однойменне селище виросло пізніше, з 1870 р., біля залізничної станції поблизу села.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Сквирський повіт, «Ружинское имѣніе:»
Сторінки
215 · скан 215
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 215. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/popilnia/