Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ПАРИПСЫ, село при рѣкѣ Камянкѣ, въ 8-ми верстахъ отъ мѣстечка Паволочи. Жителей обоего пола: православныхъ 1110, римскихъ католикоръ 25. Прежде село это принадлежало къ Паволоцкому ключу. Селеніе это, по силѣ уступочныхъ актовъ, совершенныхъ въ 1815 и 1824 годахъ подполковницею Эмиліею Яковлевою Челищевою. Нынѣ составляетъ еще на раздѣльное имѣніе трехъ сестръ: Северины Плаутинъ (см. Лисовцы), Ольги Огинской (см. Попельна) и Любви Евграфовны Шкляревичъ.
Переклад
ПАРИПСИ, село на річці Кам’янці, за 8 верст від містечка Паволочі. Жителів обох статей: православних 1110, римо-католиків 25. Раніше це село належало до паволоцького ключа. Це село, на підставі актів про відступлення, укладених 1815 і 1824 року підполковницею Емілією Яковлевою Челищевою, тепер становить ще нероздільний маєток трьох сестер: Северини Плаутин (див. [Малі] Лисівці), Ольги Огінської (див. Попільня) і Любові Євграфівни Шкляревич.
Оригінал
Церковь во имя Архидіакона Стефана, деревяная, построена въ 1849 году. По штатамъ причислена къ 5-му классу, съ уменьшеннымъ жалованьемъ для причта; земли имѣетъ 96 десятинъ. О прежней церкви въ визитѣ 1746 года пишется, что она «изъ дубины, построена 1732 года, съ тремя верхами, дранью, а мѣстами и гонтою покрыта; дзвоновъ два имѣла на дзвоницѣ пристроенной надъ бабинцемъ»; погостъ неогороженный, имущество убогое; священникомъ тогда при ней былъ Янъ Жураковскій.
Переклад
Церква на честь архідиякона Стефана, дерев’яна, збудована 1849 року. За штатами зарахована до 5-го класу зі зменшеною платнею для причту; землі має 96 десятин. Про попередню церкву у візиті 1746 року написано, що вона «изъ дубины, построена 1732 года, съ тремя верхами, дранью, а мѣстами и гонтою покрыта; дзвоновъ два имѣла на дзвоницѣ пристроенной надъ бабинцемъ» [з дубового дерева, збудована 1732 року, з трьома верхами, покрита драницею, а місцями й гонтою; мала два дзвони на дзвіниці, прибудованій над бабинцем]; цвинтар не обгороджений, майно убоге; священником при ній тоді був Ян Жураковський.
Оригінал
б) селенія, бывшихъ Паволоцкаго и Ружинскаго ключей, перешедшія отъ князей Любомірскихъ въ постороннія руки.
Переклад
б) села колишніх паволоцького та ружинського ключів, що перейшли від князів Любомирських у сторонні руки.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 8 верст ≈ 8,5 км; 96 десятин ≈ 105 га. Перерахунок наш.
Назва. «Парипсы» — Парипси.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Ружинское имѣніе:»
- Сторінки
- 215 · скан 215
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 215. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/parypsy/