Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ПѢВЦЫ, село близъ Ржищева, отъ коего отстоитъ не далѣе 8-ми верстъ. Первыми вотчинными владѣльцами этаго села были князья Любомірскіе, изъ коихъ Стефанъ Любомірскій, генералъ-маіоръ народной кавалеріи, въ 1783 году подтвердилъ за церковію принадлежавшія ей земли. Въ 1789 году имѣніе это вмѣстѣ съ деревнею Онацками поступило къ Игнатію Головинскому, стольнику Пржемысльскому. Нынѣ деревня Онацке, съ 521 дес. земли (въ томъ числѣ 174 десятины купили крестьяне по выкупному договору 1863 года за 8,478 рублей), принадлежитъ подпоручику Игнатію Семеновичу Кундзичу, купившему эту деревню 7-го декабря 1840 года отъ Головинскаго, а Пѣвцы вмѣстѣ съ деревнею Малыми-Прицками и 2033 дес. земли и селомъ Липовымъ-Рогомъ въ Кіевскомъ уѣздѣ, Осипу Францовичу Перро (лат. исп.) по покупкѣ отъ Головинскаго и Госневскаго. Въ Пѣвцахъ въ 1741 году считалось дворовъ 60, да въ Онацкомъ 17; въ 1792 году было дворовъ въ первомъ 36, во второмъ 18. Жителей обоего пола въ обѣихъ деревняхъ въ послѣднемъ году считалось 600; нынѣ въ однихъ Пѣвцахъ 568, да въ Онацкомъ, въ полуверстѣ отстоящемъ, 215.
Переклад
ПІВЦІ, село поблизу Ржищева, від якого лежить не далі як за 8 верст. Першими вотчинними власниками цього села були князі Любомирські, з яких Стефан Любомирський, генерал-майор народної кавалерії, 1783 року підтвердив за церквою землі, що їй належали. 1789 року цей маєток разом із селом Онацьками перейшов до Ігнатія Головинського, перемишльського стольника. Нині село Онацьке з 521 десятиною землі (зокрема 174 десятини купили селяни за викупним договором 1863 року за 8478 рублів) належить підпоручикові Ігнатію Семеновичу Кундзичу, який купив це село 7 грудня 1840 року в Головинського, а Півці разом із селом Малими Пріцьками і 2033 десятинами землі та селом Липовим Рогом у Київському повіті — Осипові Францовичу Перро (латинського віросповідання), який купив їх у Головинського й Госневського. У Півцях 1741 року налічувалося 60 дворів, та ще в Онацькому 17; 1792 року було дворів у першому 36, у другому 18. Жителів обох статей в обох селах останнього з цих років налічувалося 600; нині в самих Півцях 568, та ще в Онацькому, що лежить за пів версти, 215.
Оригінал
Церковь деревяная во имя Вознесенія Господня; заложена первоначально 1722 года, какъ значится въ визитѣ за 1746 годъ съ объясненіемъ, что она «небольшая, дубовая, о трехъ верхахъ, на горѣ край села стоящая». Священникъ того времени Іоакимъ Стефано́вичъ, посвященъ въ Переяславлѣ 1726 года, а «инсталляцію» уніятскаго митрополита получилъ въ 1739 году. Нынѣшняя приходская церковь, по обветшаніи вышеописанной, построена въ 1850 году съ новою колокольнею и подведеніемъ каменныхъ фундаментовъ. По штатамъ причислена къ 6-му классу; земли имѣетъ 35 десятинъ.
Переклад
Церква дерев’яна на честь Вознесіння Господнього; спершу закладена 1722 року, як зазначено у візиті за 1746 рік, з поясненням, що вона «невелика, дубова, на три верхи, стоїть на горі край села». Тодішній священник Іоаким Стефано́вич висвячений у Переяславі 1726 року, а «інсталяцію» від уніатського митрополита отримав 1739 року. Теперішню парафіяльну церкву, після того як описана вище зветшала, збудовано 1850 року з новою дзвіницею та підведенням кам’яних фундаментів. За штатами зарахована до 6-го класу; землі має 35 десятин.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 8 верст ≈ 8,5 км; 174 десятини ≈ 190 га; 35 десятин ≈ 38,2 га. Перерахунок наш.
Назва. «Пѣвцы» — Півці.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Вотчинне» маєток. Маєток у повній спадковій власності поміщика.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Селенія принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 585 · скан 585
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 585. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/pivtsi/